Хрестоподібне крило
Хрестоподібне крило (англ. cruciform wing; також X-подібне крило, англ. X-wing) — конфігурація крила літального апарата з чотирма крилами, розташованими у формі хреста або літери X. На відміну від стабілізаторів балістичних ракет і артилерійських боєприпасів (наприклад, БОПС), які теж можуть розташовуватись у подібній конфігурації, складові хрестоподібного крила є несними повернями, тобто, вони забезпечують підіймальну силу для літального апарата. Хрестоподібним також може бути оперення.
Ракета може бути сконструйована для польоту з кутом між крилом і площиною рискання як 0 і 90° (конфігурація «+») або 45° (конфігурація «×»).[1][2]
Опис[ред. | ред. код]
_Karhulan_ilmailukerhon_lentomuseo_08.JPG)
Це компонування є одним із найпоширеніших серед небалістичних ракет, як протитанкові ракети (9М14), зенітні керовані ракети (IRIS-T, ракети комплексу С-125), ракети «повітря — повітря» (Р-73, AIM-120 AMRAAM), протикорабельні ракети («Нептун», Harpoon) тощо, а також серед деяких безпілотників («Ланцет», «Тихий грім»).
Поширеність серед ракет проти інших конфігурацій, як моноплан і трикрила схема[a], зумовлена тим, що хрестоподібне крило забезпечує вищу маневрову здатність завдяки можливості створення підіймальної сили в будь-якому напрямку. Також це спрощує систему керування ракетою, оскільки керувальні поверхні мають ідентичні властивості для рискання й тангажу.[3]
На відміну від більшості ракет, для крилатих ракет (крім протикорабельних) з великою дальністю характерна схема «моноплан», оскільки вони не потребують високої маневровості, натомість важливий якнайменший аеродинамічний опір.[3]
Хрестоподібна ракета може бути збудована з різними аеродинамічними схемами, як то нормальна схема, качка, безхвістка тощо.[4]
Горизонтальне X-подібне крило[ред. | ред. код]
Також існувала концепція горизонтального хрестоподібного крила, яким було обладнано низку експериментальних гвинтокрилів, як Rotor Systems Research Aircraft на базі Sikorsky S-72[en]. Крило було призначене для вертикального злету, після чого при русі вперед носійний гвинт мав зупинятись і виконувати роль нерухомого крила.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ мається на увазі конфігурація з трьома поверхнями, кут між якими складає 120°, схожа на перевернуту літеру Y
- ↑ Blakelock, John H. (3 вересня 1991). Automatic Control of Aircraft and Missiles (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 978-0-471-50651-5.
- ↑ Цирюк, О. А.; Яровой, М. О. (2009). Загальне проектування крилатих ракет (PDF). Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
- ↑ а б Redmon, Danny Ray (1980). Tactical Missile Conceptual Design (PDF). Monterey, California: Naval Postgraduate School. с. 134–135.
- ↑ Цирюк, О. А.; Яровой, М. О. (2009). Загальне проектування крилатих ракет (PDF). Національний аерокосмічний університет імені М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».
Джерела[ред. | ред. код]
- Missile Aerodynamics (PDF) (англійською) . AGARD. 1979. AGARD-LS-98.
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |