2A-пептиди
2A-пепти́ди (англ. 2A self-cleaving peptides, 2A peptides) — група пептидів довжиною від 18 до 22 амінокислотних залишків (а. з.), які здатні до самовирізання з поліпептидного ланцюга, завдяки чому використовуються в генетичній інженерії для отримання рекомбінантних білків в еквімолярних пропорціях. 2A-пептиди синтезуються з ділянки 2A вірусного генома[1][2]. Назви 2A-пептидів дані за тими вірусами, з яких вони були отримані. Так, F2A був отриманий з вірусу ящура[en][1].
Види[ред. | ред. код]
У генетичній інженерії активно використовуються 2A-пептиди чотирьох видів: P2A, E2A, F2A і T2A. F2A отриманий з вірусу ящура 18; E2A отриманий з вірусу кінської нежиті A (англ. equine rhinitis A virus; Erbovirus A); P2A отриманий від тешовірусу[en]-1 2A, а T2A отриманий від вірусу Thosea asigna (TaV) 2A[1].
До послідовності пептиду на N-кінці можна додати послідовність GSG (гліцин-серин-гліцин)[3].
| Назва | Послідовність |
|---|---|
| T2A | (GSG) EGRGSLL TCGDVEENPGP |
| P2A | (GSG) ATNFSLLKQAGDVEENPGP |
| E2A | (GSG) QCTNYALLKLAGDVESNPGP |
| F2A | (GSG) VKQTLNFDLLKLAGDVESNPGP |
Опис[ред. | ред. код]
Вирізання 2A-пептидів з поліпептидного ланцюга відбувається після трансляції. Вирізання починається з розриву пептидного зв'язку між залишками проліну (P) і гліцину (G) на C-кінці 2A-пептиду. Подробиці механізму вирізання 2A-пептидів станом на 2015 рік усе ще невідомі[4][5]. Існує припущення, що під час вирізання 2A-пептидів відбувається не справжнє протеолітичне розщеплення, а «проскакування» рибосоми, внаслідок якого пептидний зв'язок між залишками гліцину і проліну просто не утворюється[6][7].
Різні 2A-пептиди мають різну ефективність самовирізання. P2A вирізається найефективніше, а F2A — найменш ефективно[8]. З цієї причини при використанні F2A-пептиду до половини розділених їм білків залишаються у вигляді химерного білка, що може призводити до непередбачуваних наслідків[9].
Функції 2A-пептидів у вірусів, що їх виробляють, погано вивчено. 2018 року було показано, що F2A є необхідним для правильної обробки білків і реплікації вірусу[en] ящура[10].
Застосування[ред. | ред. код]
2A-пептиди застосовуються в генетичній інженерії для розщеплення довгого поліпептиду на два пептиди. Їх застосовують у тих випадках, коли отримати білок, зшитий з двох різних поліпептидів, не вдається. Після самовирізання 2A-пептиду два нові пептиди укладаються і працюють незалежно[3]. Якщо до будови, крім 2A-пептиду, що розділяє два гена, додати IRES[en], то уможливлюється отримання трьох різних білків з одного транскрипту[1]. З використанням 2A-пептидів отримують поліцистронні вектори, які кодують декілька білків[11].
2A-пептиди були успішно застосовані для вирішення багатьох завдань, наприклад, отримання моноклональних антитіл[12][13]. Розроблено спеціалізовані версії 2A-пептидів для ефективного синтезу потрібних білків у шовковичного шовкопряда[14]. 2A-пептиди використовуються і при роботі з дріжджами. Їх також використовували для підвищення експресії гетерологічних генів у їстівного гриба опенька зимового, тому 2A-пептиди можуть використовуватися в генетичній інженерії грибів[15].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г PMID 28526819 (PMID 28526819)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ (англ.) Sampath Karuna; Roy Sudipto. Live Imaging In Zebrafish: Insights Into Development And Disease. — World Scientific, 2010. — С. 51—52. — ISBN 978-981-4464-89-5.
- ↑ а б PMID 22301656 (PMID 22301656)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 26537835 (PMID 26537835)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ (англ.) Cleavage Activity of Aphtho- and Cardiovirus 2A Oligopeptidic Sequences. University of St Andrews. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ PMID 11297676 (PMID 11297676 )
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 22140113 (PMID 22140113)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 21602908 (PMID 21602908)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 30943410 (PMID 30943410)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 29386286 (PMID 29386286)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 28526819 (PMID 28526819)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 25621616 (PMID 25621616)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 28727292 (PMID 28727292)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 30895377 (PMID 30895377)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота. - ↑ PMID 23516605 (PMID 23516605)
Бібліографічний опис з'явиться автоматично через деякий час. Ви можете підставити цитату власноруч або використовуючи бота.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |