Хрущ
| Хрущ | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||
|
Хрущ (Melolontha Fabricius, 1775) — рід твердокрилих комах з родини пластинчастовусі. В Європі трапляється 6 видів: Melolontha albida Frivaldszky 1835, Melolontha hippocastani Fabricius 1801, Melolontha melolontha Linnaeus 1758, Melolontha papposa Illiger 1803, Melolontha pectoralis Megerle 1812 , Melolontha taygetana Rey 1999. В Україні поширений вид Хрущ травневий (Melolontha melolontha).
Довжина тіла досягає від 5 до 30 мм, розмах крил не перевищує 4 см. Представники роду характеризуються досить великими розмірами до 31,5 мм, опуклим довгасто-овальним або ширшим овальним тілом, чорного або червоно-бурого забарвлення, здебільшого з червоно-бурими або жовто-бурими надкрилами, іноді зі слабким зеленуватим відливом на голові та передньоспинці, на боках 1-5 черевних стернітів з білими трикутними плямами[1] з дрібних густих волосків, здебільшого великими й різкими, рідше - маленькими й не різкими. Тіло в густому невеликому або дрібному пунктируванні і дрібних прилеглих волосках або волосоподібних лусочках білуватого, жовтуватого або сіруватого забарвлення, завжди більш-менш густих (у екземплярів, що нещодавно вийшли з лялечки), іноді дуже густих, що приховують основне тло; голова і передньоспинка зазвичай вкриті більш довгими стирчалими волосками, здебільшого згущеними у поздовжні смуги; підкрила також нерідко мають розсіяні довгі стирчасті волоски. Останній членик щелепних щупиків подовжений, до вершини загострений, злегка вигнутий, зверху з вдавленням. Вусики 10-членикові з подовженим 3-м члеником, у самця з великою сильно зігнутою булавою, що складається з 7 однакових пластинок.
Щиток великий, напівовальний, гладкий, блискучий, іноді в більш-менш густому пунктируванні та дрібних волосках або лусочках. Надкрила подовжено-овальні, з 5 вузькими доволі сильними або слабкими ребрами, в проміжках у густому дрібному пунктирі та зморшках. Пігідій великий, похилий, трикутний або притуплений, витягнутий у відросток. У самців останній завжди краще розвинений, довгий, у самки завжди коротший.
Груди в густих і довгих жовтих волосках. Черевце, крім звичайних дрібних прилеглих волосків і лусочок, вкрите численними або рідкісними довгими волосками, іноді без них. Ноги вкриті волосками, на стегнах довшими. Передні гомілки зовні з 2, рідше з 3 зубцями.
Личинки хрущів травневих відносяться до личинок гіпогнатного типу, з товстим, перегнутим на нижній бік тілом і трьома парами ніг. Голова блідо-жовтого, буро-жовтого або буро-червоного кольору, округла велика. Генерація 3-5 річна. Личинки живуть у ґрунті та харчуються корінням різних трав'янистих і деревних рослин, без вузької харчової спеціалізації.
Лялечка завжди в колисці, розміщеній у ґрунті на глибині 30-50 см. Належить до типу вільних лялечок. За формою схожа на дорослого жука, але має короткі крила, голова підігнута під груди. Забарвлення жовтувате. Фаза лялечки від 2 тижнів до місяця. Жук, що вийшов з лялечки восени або наприкінці літа, залишається в колисці до наступної весни.
Імаго харчуються листям деревної та чагарникової рослинності.
Види роду зустрічаються в Палеарктиці та Орієнтальній області. Описано понад 60 видів, більшість яких населяють території від Гімалаїв до Японії та Індокитаю.[2]
Найстарший викопний представник роду Melolontha greithiana Heer 1847 датується олігоценом (33-23 млн років тому) та знайдений у вугільній шахті Грейт у кантоні Во в Швейцарії[3].
Окремі види часто завдають шкоди сільському господарству, бо поїдають багато листя молодих дерев, личинки хрущів (хробаки) поїдають бульби картоплі.
Використовується низка методів біологічної та хімічної боротьби з личинками хрущів.[4]
Деякі види перебувають під охороною.
- ↑ Визначник шкідливих і корисних комах і кліщів технічних культур в СРСР / В. С. Великань, В. Б. Голуб, Е. Л. Гур'єва та ін.; Упоряд. Л. М. Копанева. — Л. : Колос, 1981. — С. 93. — 30000 прим.
- ↑ Chun-Lin Li, Ping-Shih Yang, Chuan-Chan Wang. Revision of the Melolontha guttigera Group (Coleoptera: Scarabaeidae) With a Key and an Annotated Checklist of the East and South-East Asian Melolontha Groups [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.]. May 2010 Annals of the Entomological Society of America 103(3):341-359. DOI: 10.1603/AN09088(англ.)
- ↑ Frank-Thorsten Krell. Catalogue of fossil Scarabaeoidea (Coleoptera: Polyphaga) of the Mesozoic and Tertiary. [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] Version 2007. DMNS Technical Report 2007-8(англ.)
- ↑ Woreta, Danuta (2015). Control of cockchafer Melolontha spp. grubs – a review of methods. Folia Forestalia Polonica. 57 (1). doi:10.1515/ffp-2015-0005. ISSN 2199-5907.
- Хрущ // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2025. — 1000 екз.
- Marek Bunalski. Melolonthidae (Coleoptera: Scarabaeoidea) of the Palaearctic and Oriental Regions. I. Taxonomic remarks on some genera of Melolonthinae. [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] December 2002 Polish Journal of Entomology 71(4):401-413(англ.)
|
Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
