Том Тугендхат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Том Тугендхат
Thomas Georg John Tugendhat
Том Тугендхат
Том Тугендхат
Офіційний портрет, 2017 р.
Державний міністр безпеки Великої Британії
Нині на посаді
На посаді з 6 вересня 2022
Монарх Єлизавета II
Чарльз III
Прем'єр-міністр Ліз Трасс
Ріші Сунак
Попередник Стівен МакПартленд
Очільник парламентського Комітету з закордонних справах
12 липня 2017 — 6 вересня 2022
Прем'єр-міністр Тереза Мей
Борис Джонсон
Попередник Кріспін Блант
Наступник Алісія Кернс

Народився 27 червня 1973(1973-06-27) (50 років)
Лондон, Англія
Відомий як політик, журналіст
Громадянство Великої Британії, Франції
Національність британець
Alma mater Бристольський університет
Політична партія Консервативна партія
Батько Michael Tugendhatd[1][2]
Мати Blandine de Loisned[1]
У шлюбі з Anissia M. Moreld
Звання підполковник
Нагороди Кавалер ордену Британської імперії
tomtugendhat.org.uk

Томас Георг Джон Тугендхат (27 червня 1973(1973-06-27), Вестмінстер, Великий Лондон) — британський політик. Член Консервативної партії, обіймає посаду голови Комітету з закордонних справ з 2017 року. Перш ніж зайнятися політикою, він працював журналістом і консультантом зі зв'язків із громадськістю на Близькому Сході. Він також мав неповну зайнятість як офіцер резерву британської армії. Брав участь у війні в Іраку та війні в Афганістані.

7 липня 2022 року Тугендхат заявив про намір балотуватися на посаду голови Консервативної партії на майбутніх виборах після відставки прем'єр-міністра Бориса Джонсона.

Біографія[ред. | ред. код]

Тугендхат народився у Вестмінстері, Лондон, у сім'ї сера Майкла Тугендхата, судді Високого суду, та його дружини-француженки Бландін де Луан. Він племінник лорда Тугендхата, бізнесмена, колишнього віцепрезидента Європейської комісії та члена Консервативної партії. Він здобув освіту в школі Святого Павла в Лондоні, незалежній школі для хлопчиків. Вивчав богослов'я в Брістольському університеті, потім отримав ступінь магістра ісламознавства в коледжі Гонвілл-енд-Кіз в Кембриджі та вивчав арабську мову в Ємені.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Тугендхат був обраний членом парламенту від округу Тонбріджа та Маллінга, безпечного місця для консерваторів у графстві Кент, на парламентських виборах 2015 року.

Тугендхат голосував проти Брекзиту, підтримавши збереження членства Британії в Європейському союзі на референдумі 2016 року. Він голосував за угоду про вихід, яку уклав уряд Терези Мей, у кожному з трьох випадків, коли вона ставила його на голосування.

12 липня 2017 року Тугендхат був обраний головою Комітету з закордонних справ, ставши наймолодшою ​​людиною, яка коли-небудь обіймала цю посаду. Незабаром після отруєння Сергія та Юлії Скрипалів нервово-паралітичною речовиною в Солсбері Тугендхат заявив, що цей напад був «якщо не актом війни, то, безумовно, військовим актом Російської Федерації».

Є рішучим прихильником Ізраїлю.

Вибори лідера Консервативної партії[ред. | ред. код]

У січні 2022 року Тугендхат заявив, що розгляне можливість балотуватися на посаду прем'єр-міністра, якщо Борис Джонсон піде у відставку. Наступного місяця він запропонував вислати всіх російських громадян з Великої Британії у відповідь на вторгнення Росії в Україну, згодом уточнивши, що він мав на увазі всіх російських громадян, пов'язаних із режимом Путіна.

7 липня 2022 року у статті в The Daily Telegraph Тугендхат оголосив, що буде балотуватися на посаду голови Консервативної партії, щоб змінити на посаді прем'єр-міністра Бориса Джонсона, що йде[3].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Тугендхат має подвійне британське та французьке громадянство. Його дружина Анісія — французька суддя та високопоставлена державна службовиця. Тесть — П'єр Морель, французький дипломат, колишній посол Франції у Росії та Китаї, з 2015 року — координатор політичної підгрупи від ОБСЄ у контактної групи щодо врегулювання ситуації в Україні, автор «плану Мореля» щодо проведення виборів на окупованих територіях. Тугендхат — католик. Його дід по батьківській лінії — єврейський емігрант із Відня, який прийняв католицтво.

Інтернет-ресурси[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]