Теорема Хейде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теорема Хейде — характеризаційна теорема математичної статистики. Вона характеризує нормальний розподіл (розподіл Ґаусса) симетрією умовного розподілу однієї лінійної форми при фіксованій іншій. Ця теорема була доведена Хейде. В математичній статистиці є доведеною також теорема Скитовича — Дармуа, що має схожий міст, однак в ній лінійни форми випадкових величин є незалежні.

Формулювання

[ред. | ред. код]

Нехай  — незалежні випадкові величини,  — ненульові константи. Припустимо, що виконана умова: для всіх . Якщо умовний розподіл лінійної форми при фіксованій симетричний, то всі випадкові величини нормально розподілені (мають розподіли Ґаусса).

Література

[ред. | ред. код]
  • Heyde, C. C. (березень 1970). Characterization of the Normal Law by the Symmetry of a Certain Conditional Distribution. Sankhyā: The Indian Journal of Statistics, Series A. 32 (1): 115—118.
  • Каган, А. М.; Линник, Ю. В.; Рао, С.Р. (1972). Характеризационные задачи математической статистики. М.: Наука. с. 656.