Суйгецу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Суйгецу
35°35′ пн. ш. 135°53′ сх. д. / 35.583° пн. ш. 135.883° сх. д. / 35.583; 135.883Координати: 35°35′ пн. ш. 135°53′ сх. д. / 35.583° пн. ш. 135.883° сх. д. / 35.583; 135.883
Розташування
Країна  Японія
Регіон Вакаса
Геологічні дані
Частина від Mikata Five Lakesd
Розміри
Вода
Басейн
Інше
Суйгецу. Карта розташування: Японія
Суйгецу
Суйгецу (Японія)
Мапа

CMNS: Суйгецу у Вікісховищі

Суйгецу[1] (яп. 水月湖[2], суйгецу-ко) — невелике тектонічне озеро в Японії (префектура Фукуй) на острові Хонсю.

Озеро розташоване в префектурі Фукуй, поблизу міста Вакаса, недалеко від узбережжя Японського моря. Починаючи від 1993 року вчені досліджують відкладення мулу, за якими, як і за кільцями дерев, можна дізнатися про клімат минулого.

Суйгецу є найбільшим у системі озер, що має назву «П'ять озер Мікати[ja]». Озеро Суйгецу отримує незначний приплив води через мілководний канал із сусіднього озера Міката (яп. 三方湖) (басейн річки Хасу (яп. 鰣川)) і має невеликий відтік води в затоку Вакаса[ja] Японського моря. Озеро оточене пагорбами висотою до 400 метрів[3].

Щороку дно озера Суйгецу покривається тонким шаром зі світлих діатомових водоростей, на який пізніше накладається темніший шар донних відкладів, а оскільки вода на дні озера відрізняється спокоєм і відсутністю кисню, то такі шари залишаються не потривоженими і накопичуються протягом багатьох десятків тисячоліть, зберігаючи пам'ять про кожен рік, подібно до того, як вона зберігається в річних кільцях дерев. Порівняння відкладів на дні озера Суйгецу за період від 12 до 40 тисяч років тому з інформацією, отриманою дендрохронологами за аналізом деревних кілець, призвело до внесення поправок у значення, що зсунули дані на 300—400 років. Передбачалося, що в кінці 2012 року новий калібрувальний стандарт радоуглеродного аналізу, заснований на даних озера Суйгецу, замінить чинний під назвою IntCal09[4][5], але цього не сталося. Результати роботи з уточненим калібруванням радіовуглецевого аналізу за період від 12 593 до 52 800 років тому опубліковано 2012 року в журналі «Science»[6][7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аркуш карти I-53-20-Б.
  2. 日本の主な湖沼 (яп.). Архів оригіналу за 20 вересня 2017. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  3. Suigetsu 2006 Research Project (англ.). Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 17 листопада 2012.
  4. Новая хронология от Суйгецу (Новый стандарт радиоуглеродного датирования разработан японскими исследователями). www.gazeta.ru (рос.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 16 листопада 2019.
  5. A Complete Terrestrial Radiocarbon Record for 11.2 to 52.8 kyr B.P. www.sciencemag.org (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.
  6. (2012) A Complete Terrestrial Radiocarbon Record for 11.2 to 52.8 kyr B.P. www.sciencemag.org (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.
  7. (2012) A New Radiocarbon Yardstick from Japan. science.kqed.org (англ.). Архів оригіналу за 7 вересня 2015. Процитовано 16 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]