Стереохімічна нежорсткість

Стереохімічна нежорсткість (рос. стереохимическая нежесткость, англ. stereochemical nonrigidity) — здатність молекули зазнавати швидких оборотних перетворень (інтрамолекулярних ізомеризацій), енергетичний бар'єр яких є настільки низьким, що не дозволяє препаративно виділити окремі ізомери при кімнатній температурі. До стереохімічно нежорстких прийнято відносити сполуки, молекули яких настільки швидко перетворюються, що це впливає на форму ліній в спектрі ЯМР при температурі (–100 до 200 ^oC). Енергетичні бар'єри таких перетворень лежать у границях 5 — 20 ккал моль⁻¹ (21 — 85 кДж моль⁻¹).

Джерела

• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.