Роберто Чеволі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Роберто Чеволі
Особисті дані
Повне ім'я Роберто Чеволі
Народження 29 грудня 1968(1968-12-29) (55 років)
  Ріміні, Емілія-Романья, Італія
Зріст 194 см
Вага 90 кг
Громадянство Сан-Марино Сан-Марино
Італія Італія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—19?? Сан-Марино «Ла Фіоріта»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1989 Італія «Сан-Марино» 65 (2)
1990–1991 Італія «Єзіна» 31 (1)
1991–1992 Італія «Фано» 32 (1)
1992–1993 Італія «Карпі» 29 (1)
1993—1995 Італія «Реджина» 68 (3)
1995—1996 Італія «Реджана» 35 (1)
1996—1997 Італія «Торіно» 34 (1)
1997—1999 Італія «Реджана» 51 (2)
1999—2001 Італія «Чезена» 69 (1)
2001—2004 Італія «Модена» 91 (2)
2004—2005 Італія «Кротоне» 14 (1)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008
2009—2010
2012—2013
2015—2016
2016
2017
2017—2018
2018—2019
2020
2021—2022
2022
2023—н.ч. 		Італія «Фоліньо»
Італія «Монца»
Італія «Реджина» (мол)
Італія «Уніоне Санремо»
Албанія «Теута»
Італія «Чивітановезе»
Італія «Ренате»
Італія «Реджина»
Італія «Імолезе»
Італія «Ренате»
Італія «Новара»
Сан-Марино Сан-Марино

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Роберто Чеволі (італ. Roberto Cevoli; нар. 29 грудня 1968, Ріміні, Емілія-Романья, Італія) — італійський та санмаринський футболіст, захисник, по завершенні кар'єри гравця — тренер.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Розпочинав свою кар'єру в нижчих італійських лігах у команді «Сан-Марино». Також виступав за «Єзіну», «Фано», «Карпі», «Реджину», «Реджану», «Торіно», «Чезену» та «Кротоне». У футболці «Модени» став одним з гравців, які пройшли шлях від Серії C1 до Серії А, а також став володарем Суперкубку Серії C. У вищому дивізіоні італійського футболу наприкінці кар'єри виступав за «Модену». Загалом у складі «Модени» провів 91 гру та відзначився двома голами, серед яких 57 матчів та 1 гол — в еліті італійського футболу. З 1986 по 2005 рік на професійному рівні зіграв 519 матчів та відзначився 16-ма голами.

Незважаючи на громадянство Сан-Марино, футболіст не викликався до збірної вище вказаної держави.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після роботи асистентом головного тренера «Віченци» спочатку в тренерському штабі Джанкарло Камолезе, а потім Анджело Грегуччі, у червні 2008 року став новим головним тренером «Фоліньо», але в листопаді того ж року його було звільнено з займаної посади[1].

Влітку 2009 року став тренером «Монци», яка виступала в Лега Про Пріма Дівізіоне[2]; пропрацював на тренрському містку клубу один рік[3].

22 липня 2012 року призначений головним тренером молодіжної команди «Реджини», яка виступала в Прімавері[4].

17 листопада 2015 року призначений головним тренером ««Уніоне Санремо»» з Еччелленци «Лігурія», де замінив Валентино Папу[5], спадкоємець відомого в місті клубу «Санремезе», який виграв Кубок Італії серед аматорів 2015/16[6].

Після короткого досвіду на чолі албанської команди «Теута», 18 січня 2017 року змінив Бруно Канео на посаді головного тренера «Чивітановезе»[7].

6 червня наступного року підписав річний контракт з «Ренате», який виступав у членом Лезі Про[8]. Клуб фінішував на 7-му місці в групі Б і грав у груповому плей-оф за право підвищитися в класі, але вибув за підсумками пергого раунду.

21 травня 2018 року підписав 1-річний контракт з «Реджиною» з групи С Серії С, де раніше був футболістом, а згодом тренером команди в Прімавері. 3 лютого 2019 року, після домашньої поразки (3:4) в дербі проти «Катандзаро», коли команда займала восьму позицію в турнірній таблиці, звільнений з займаної посади, його замінив Массімо Драго[9]. 7 квітня наступного року, після серії негативних результатів свого попередника, він повернувся на тренерський місток «Реджини». Команда завершила чемпіонат на 7-му місці, отримавши можливість зіграти у плей-оф за право підвищитися в класі: однак «Реджина» вилетіла у другому раунді, програвши «Катанії» з рахунком 1:4.

8 червня 2020 року офіційно призначений головним тренером «Імолезе», щоб зіграти плей-оф на вибування з еміліанським клубом. Після перемоги в плей-оф на вибування затверджений на посаду головного тренера й на наступний сезон, але 19 грудня наступного року, після поразки (2:3) від Равенни, звільнений від своїх обов'язків.

У серпні 2021 року «Ренате» запросив його до Серії C замість Франческа Парравічіні, який пішов у відставку. Після 4-го місця в групі А клуб вилетів у першому раунді національного плей-оф від «Ювентуса» (U-23).

У серпні 2022 року став новим тренером «Новари» з Серії С, замінивши Марка Маркіонні[10]. 1 грудня 2022 року, після поразки від «Перголеттезе», звільнений з займаної посади[11]. Залишив п’ємонтську команду на сьомому місці з 24 очками після 16-тизіграних матчів.

Збірна Сан-Марино[ред. | ред. код]

12 грудня 2023 року призначений новим головним тренером збірної «титанів».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Народився в італійському місті Ріміні[12]. Має громадянство Сан-Марино[13].

Тренерська статистика[ред. | ред. код]

У збірній[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну — Сан-Марино Сан-Марино
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
20-3-2024 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино 1 – 3 Сент-Кіттс і Невіс Сент-Кіттс і Невіс товариський матч Філіппо Берарді (rig.) Кап: А. Голінуччі
24-3-2024 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино 0 – 0 Сент-Кіттс і Невіс Сент-Кіттс і Невіс товариський матч - Кап: А. Голінуччі
5-6-2024 Вінер-Нойштадт Словаччина Словаччина – Сан-Марино Сан-Марино товариський матч - Кап: -
11-6-2024 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино – Кіпр Кіпр товариський матч - Кап: -
5-9-2024 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино – Ліхтенштейн Ліхтенштейн Ліга націй УЄФА 2024-2025 - 1-й раунд - Кап: -
10-9-2024 Кишинів Молдова Молдова – Сан-Марино Сан-Марино товариський матч - Кап: -
10-10-2024 Фару Гібралтар Гібралтар – Сан-Марино Сан-Марино Ліга націй УЄФА 2024-2025 - 1-й раунд - Кап: -
15-11-2024 Серравалле Сан-Марино Сан-Марино – Гібралтар Гібралтар Ліга націй УЄФА 2024-2025 - 1-й раунд - Кап: -
18-11-2024 Вадуц Ліхтенштейн Ліхтенштейн – Сан-Марино Сан-Марино Ліга націй УЄФА 2024-2025 - 1-й раунд - Кап: -
Усього Матчів 2 Голів 1

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Національні турніри[ред. | ред. код]

«Реджина»
«Сан-Марино»

Як тренера[ред. | ред. код]

Національні турніри[ред. | ред. код]

«Уніоне Санремо»
  • Аматорський кубок Італії
    • Володар (1): 2015/16

Регіональні турніри[ред. | ред. код]

«Уніоне Санремо»
  • Італія Аматорський кубок Італії (Лігурія)
    • Володар (1): 2015/16

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Palmiro Faetanini (5 novembre 2008). Il Foligno esonera Roberto Cevoli. smtvsanmarino.sm. Процитовано 29 settembre 2012.
  2. ↑ Monza: ecco Cevoli, Muraro e Bergomi. tuttomercatoweb.com. 26 giugno 2009. Процитовано 29 settembre 2012.
  3. ↑ Cevoli lascia il Monza. tuttomercatoweb.com. 26 giugno 2009. Процитовано 29 settembre 2012.
  4. ↑ Roberto Cevoli è il nuovo allenatore della Primavera amaranto. Reggina. 21 luglio 2012. Архів оригіналу за 7 agosto 2012. Процитовано 29 settembre 2012.
  5. ↑ Calcio: Unione Sanremo, dopo le anticipazioni di Riviera Sport ora è ufficiale, Roberto Cevoli è il nuovo allenatore
  6. ↑ COPPA ITALIA DI ECCELLENZA: UNIONE SANREMO, CHE D...ELIZIA! 2-0 AL MAZARA E COPPA IN BACHECA (Foto e Video). Процитовано 27 aprile 2016.
  7. ↑ La Civitanovese si affida a Roberto Cevoli. Архів оригіналу за 2 febbraio 2017. Процитовано 20 gennaio 2017.
  8. ↑ UFFICIALE: Renate, Cevoli è il nuovo allenatore [Архівовано 13 luglio 2017 у Wayback Machine.] tuttolegapro.com
  9. ↑ Esonerato il tecnico Roberto Cevoli. 3 febbraio 2019. Архів оригіналу за 4 febbraio 2019. Процитовано 4 febbraio 2019.
  10. ↑ Roberto Cevoli è il nuovo allenatore del Novara FC. 23 agosto 2022. Процитовано 1º dicembre 2022.
  11. ↑ Roberto Cevoli non è più l’allenatore del Novara FC. 1º dicembre 2022. Процитовано 1º dicembre 2022.
  12. ↑ Da Nanchino a Renate, il tour di Roberto Cevoli. gianlucadimarzio.com.
  13. ↑ Cevoli, l'Ancelotti del Renate: "L'umiltà la stella polare". lacasadic.com. 6 November 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роберто_Чеволі&oldid=42625360