Пшонка Віктор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пшонка Віктор Павлович
Пшонка Віктор Павлович
Пшонка Віктор Павлович
Віктор Пшонка, 2013 рік
11-й Генеральний прокурор України
4 листопада 2010 — 22 лютого 2014[1]
Президент Віктор Янукович
Попередник Олександр Медведько
Наступник Олег Махніцький

Народився 6 лютого 1954(1954-02-06) (70 років)
с. Сергіївка, Слов'янський район, Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як прокурор, правник, політик, слідчий
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
У шлюбі з Пшонка Ольга Генадіївна
Діти Пшонка Артем Вікторович
Брати Пшонка Микола Павлович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України
Заслужений юрист України

Віктор Павлович Пшонка (нар. 6 лютого 1954, с. Сергіївка, Слов'янський район, Сталінська область, УРСР) — колишній український політик та генеральний прокурор України (4 листопада 2010[2] — 22 лютого 2014[3]), державний радник юстиції України[4], доктор юридичних наук. Громадянин Росії[5].

Під час подій Євромайдану зник з України і переховується від слідства. Перебуває у розшуку.[6]

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 6 лютого 1954 р. у Сергіївці Слов'янського району на Донеччині в робітничій родині. Через рік після закінчення середньої школи його призвали до армії СРСР. Після демобілізації влаштувався на роботу в Краматорську.

У 1975 році вступив до Харківського юридичного інституту.

З 1980 року почав працювати слідчим, а згодом — помічником прокурора міста Краматорська Донецької області.

У 1986 року В. П. Пшонку призначено прокурором м. Краматорська

У 1997 році призначено на посаду першого заступника прокурора Донецької області.

У 1998–2003 роках — прокурор Донецької області. Також він був членом колегії Генеральної прокуратури України.

У листопаді 2003 р. — заступник Генерального прокурора України. У Генпрокуратурі він відповідав за організацію прокурорського нагляду за дотриманням законодавства в органах МВС, СБУ, податковій міліції та спеціальних підрозділах боротьби з організованою злочинністю та корупцією. До службових обов'язків входив також прокурорський нагляд за державною митницею та прикордонними службами.

У грудні 2004 року В. П. Пшонка за власним бажанням звільнився з Генпрокуратури, але наприкінці 2006 р. повернувся у це відомство.

4 листопада 2010 року народні депутати України 292 голосами[8] затвердили на посаді Генпрокурора кандидатуру Віктора Пшонки, подану на цю посаду Президентом України.[9]

Член Вищої ради юстиції України з 4 листопада 2010 року за посадою як Генеральний прокурор України (до 22 лютого 2014[10])

12 листопада 2010 року — Державний радник юстиції України[4]; член Ради національної безпеки і оборони України[11] (до 28 лютого 2014 року, коли був затверджений новий склад РНБО[12])

22 лютого 2014 року — Верховна Рада України висловила недовіру Генеральному прокурору України Пшонці В. П., що мало наслідком його відставку з посади[13].

Членство

[ред. | ред. код]
  • Член Міжнародної асоціації прокурорів
  • Член Робочої групи з реформування прокуратури та адвокатури (за згодою), створеної Президентом України, з 22 листопада 2011
  • Член Комітету з реформування правоохоронних органів (за згодою) при Президентові України з 6 квітня 2012 року
  • Член Робочої групи з реформування законодавства про адміністративні правопорушення та введення інституту кримінальних проступків, створеної Президентом України, з 30 травня 2012 року.
Акція Євромайдану — спалення портрету Пшонки перед будівлею Обласної прокуратури Одеської області, Одеса

25 лютого 2014 року ВРУ звернулася до міжнародного трибуналу щодо встановлення винних в скоєнні злочинів проти людяності та притягнення до кримінальної відповідальності, в списку фігурує і Пшонка[14].

30 травня Пшонка і його син Артем подали позов до Європейського суду у Люксембурзі з вимогою анулювати санкції з боку Ради ЄС з березня 2014 року. У базі даних Європейського суду у графі «громадянство» у Пшонки і його сина було вказано: Russia[5]. Пшонка заявив, що він та син не мали російских паспортів[15].

Пізніше Європейський суд вніс корективи у файли справ Віктора та Артема Пшонки, замінивши в графі «громадянство» «Росію» на «Україну»[16].

Блокування рахунків

[ред. | ред. код]
Країни, де Пшонка під санкціями

5 березня Рада ЄС ухвалила блокування коштів Януковича, його синів Олександра і Віктора, Миколи Азарова і його сина Олексія, братів Андрія і Сергія Клюєвих, екс-генпрокурора Пшонки та його сина Артема, бізнесмена Сергія Курченка — загалом 17 осіб з числа колишніх урядовців та наближених до Януковича, які підозрюються в незаконному використанні бюджетних коштів.[17] 16 червня Пшонка заявив, що не мав рахунків та активів за кордоном[18].

У червні 2024 року Канада ввела економічні санкції проти соратників Януковича, зокрема, проти Пшонки[19].

Міжнародний розшук

[ред. | ред. код]

28 квітня 2014 року міністр МВС України Арсен Аваков в ефірі одного з телеканалів заявив, що Пшонку оголошено у міжнародний розшук[20].

Інтерпол відмовився оголосити Пшонку в розшук, мотивуючи це непереконливістю доказів, наданих органами України.[21]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Критика

[ред. | ред. код]

Ворог преси

[ред. | ред. код]

За результатами щорічного дослідження Інституту масової інформації та Незалежної медіа-профспілки потрапив в десятку найбільших ворогів української преси у 2012—2013 роках.[24][25]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. УНІАН: ВР відравила Пшонку у відставку. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  2. Указ Президента України № 1010/2010 від 4 листопада 2010 року «Про призначення В. Пшонки Генеральним прокурором України». Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 4 листопада 2010.
  3. Постанова Верховної Ради України № 755-VII від 22 лютого 2014 року «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору України Пшонці В. П.». Архів оригіналу за 3 грудня 2018. Процитовано 30 березня 2014.
  4. а б Указ Президента України № 1023/2010 від 12 листопада 2010 року «Про присвоєння класного чину». Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
  5. а б Колишній генпрокурор Пшонка — громадянин Росії. Архів оригіналу за 18 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
  6. ОСОБИ, ЯКІ ПЕРЕХОВУЮТЬСЯ ВІД ОРГАНІВ ВЛАДИ // Сайт МВС. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
  7. Указ Президента України № 744/2001 від 28 серпня 2001 року «Про присвоєння В. Пшонці класного чину»
  8. Українська правда. В Україні новий генпрокурор. Архів оригіналу за 7 листопада 2010. Процитовано 4 листопада 2010.
  9. Постанова Верховної Ради України № 2670-VI від 4 листопада 2010 року «Про надання згоди на призначення Президентом України Пшонки В. П. на посаду Генерального прокурора України»
  10. ПШОНКА Віктор Павлович // Офіційний сайт Вищої ради юстиції. Архів оригіналу за 7 вересня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
  11. Указ Президента України № 1022/2010 від 12 листопада 2010 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 6 квітня 2010 року № 506». Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 12 листопада 2010.
  12. Указ Президента України № 173/2014 від 28 лютого 2014 року «Про склад Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 13 квітня 2014.
  13. Рада звільнила Пшонку. Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2014.
  14. Рада до міжнародного трибуналу. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  15. В.Пшонка спростував інформацію про російське громадянство. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  16. Євросуд виправив помилку з громадянством екс-генпрокурора В.Пшонки та його сина. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  17. ЄС заморозив рахунки Януковича і ще 17 чиновників. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 31 березня 2014.
  18. В.Пшонка: В мене не було і немає рахунків за кордоном. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  19. Азаров, Пшонка і не тільки. Канада ввела санкції проти колишніх соратників Януковича. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 червня 2024.
  20. Пшонку, Арбузова і Клюєва оголошено у міжнародний розшук — Аваков
  21. У ГПУ розповіли, чому Пшонка не в міжнародному розшуку. Українська правда. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 15 березня 2016.
  22. Указ Президента України № 830/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»
  23. Указ Президента України № 829/2000 від 27 червня 2000 року «Про присвоєння почесного звання „Заслужений юрист України“»
  24. Дослідження: Азаров, Янукович і Захарченко — найбільші вороги преси. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 8 лютого 2014.
  25. «Вороги преси» за версією НМПУ та ІМІ — Азаров, Янукович, Захарченко, Княжицький та інші. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 8 лютого 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
Попередник: 11-й Генеральний прокурор України
4 листопада 201022 лютого 2014
Наступник:
Медведько Олександр Іванович
Махніцький Олег Ігорович (в.о.)