Порівняння багатопарадигмальних мов програмування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мови програмування можна згрупувати за кількістю та типами підтримуваних парадигм.

Підсумки парадигм[ред. | ред. код]

Коротке посилання на парадигми програмування, перелічені в цій статті.

  • Одночасне програмування – наявність мовних конструкцій для паралелізму, це може включати багатопотоковість, підтримку розподілених обчислень, передачу повідомлень, спільні ресурси (включаючи спільну пам’ять) або обіцянки
    • Програмування акторів – одночасне обчислення з акторами, які ухвалюють локальні рішення у відповідь на середовище (здатні до егоїстичної або конкурентної поведінки)
  • Програмування в обмеженнях – зв’язки між змінними виражаються як обмеження (або мережі обмежень), що спрямовує допустимі рішення (використовує задоволення обмежень або симплексний алгоритм)
  • Програмування потоку даних – примусовий перерахунок формул при зміні значень даних (наприклад, електронні таблиці)
  • Декларативне програмування – описує, що має виконувати обчислення, без вказівки детальних змін стану порівняно з імперативним програмуванням (функціональне та логічне програмування є основними підгрупами декларативного програмування)
  • Розподілене програмування – підтримка кількох автономних комп’ютерів, які спілкуються через комп’ютерні мережі
  • Функціональне програмування – використовує оцінку математичних функцій і уникає стану та змінних даних
  • Узагальнене програмування – використовує алгоритми, написані в термінах типів, які будуть визначені пізніше, які потім створюються за потреби для конкретних типів, наданих як параметри
  • Імперативне програмування – явні оператори, які змінюють стан програми
  • Логічне програмування – використовує явну математичну логіку для програмування
  • Метапрограмування – написання програм, які пишуть або маніпулюють іншими програмами (або собою) як їхніми даними, або виконують частину роботи під час компіляції, яка інакше була б виконана під час виконання
    • Шаблонне метапрограмування – методи метапрограмування, у яких шаблони використовуються компілятором для створення тимчасового вихідного коду, який компілятор об’єднує з рештою вихідного коду, а потім компілює
    • Рефлексивне програмування – методи метапрограмування, за яких програма змінює або розширює саму себе
  • Об’єктно-орієнтоване програмування – використовує структури даних, що складаються з полів даних і методів разом з їх взаємодією (об’єктами) для розробки програм
    • На основі класів – об’єктно-орієнтоване програмування, у якому успадкування досягається шляхом визначення класів об’єктів, а не самих об’єктів.
    • На основі прототипу – об’єктно-орієнтоване програмування, яке уникає класів і реалізує успадкування через клонування екземплярів
  • Конвеєрне програмування – проста зміна синтаксису для додавання синтаксису до викликів вкладених функцій до мови, спочатку розробленої без жодного
  • Програмування на основі правил – мережа емпіричних правил, які містять базу знань і можуть бути використані для експертних систем, дедукції та вирішення проблем
  • Візуальне програмування – маніпулювання елементами програми графічно, а не вказуючи їх текстово (наприклад, Simulink); також називається діаграмним програмуванням[1].

Огляд мови[ред. | ред. код]

Список мультипарадигмальних мов програмування
Мова Кількість парадигм Одночасна Обмеження Потік даних Декларативна Розподілена Функціональна Метапрограмування Універсальна Імперативна Логічна Рефлексія Об'єктно­орієнтована Конвеєрна Візуальна На основі правил Інші парадигми
Ada[2][3][4][5][6] 5 Так[a 1] Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
ALF 2 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні
AmigaE[джерело?] 2 Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
APL 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Array (multi-dimensional)
BETA [джерело?] 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
C++ 7 (15) Так[7][8][9] Library[10] Library[11][12] Library[13][14] Library[15][16] Так Так[17] Так[a 3] Так Library[18][19] Library[20] Так[a 2] Так[21] Ні Library[22] Array (multi-dimensional; using STL)
C# 6 (7) Так Ні Library[a 4] Ні Ні Так[a 5] Ні Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні reactive[a 6]
ChucK [джерело?] 3 Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Claire 2 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Clojure 5 Так[23][24] Ні Ні Так Ні Так[25] Так[26] Ні Ні Library[27] Ні Ні Так[28] Editor[29] Ні Multiple dispatch,[30] Agents[31]
Common Lisp 7 (14) Library[32] Library[33] Library[34] Так[35] Library[36] Так Так Так[37] Так Library[38] Так Так (multiple dispatch, method combinations)[39][a 2] Library[40] Ні Library[41] Multiple dispatch, meta-OOP system,[42] Language is extensible via metaprogramming.
Curl 5 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Так[a 3] Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Curry 4 Так Так Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні
D (версія 2.0)[43][44] 6 Так[a 7] Ні Ні Ні Ні Так Так[45][a 3] Так[a 3] Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Delphi 3 Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так[a 3] Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Dylan[джерело?] 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
E 3 Так Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
ECMAScript[46][47] (ActionScript, E4X, JavaScript, JScript) 4 (5) partial (promises, native extensions)[a 8] Ні Ні Library[48][49] Ні Так Ні Ні Так Ні Так Так[a 9] Library[50][51] Editor[29] Ні reactive,[a 10][49] event driven[a 11][a 12]
Erlang 3 Так Ні Ні Так Так Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні
Elixir 4 Так Ні Ні Ні Так Так Так Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні
Elm 6 Так Ні Так Так Ні Так Ні Так Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні reactive
F# 7 (8) Так[a 7] Ні Library[a 4] Так Ні Так Ні Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні reactive[a 6]
Fortran 4 (5) Так Ні Ні Ні Ні Так[a 13] Ні Так[a 14] Ні Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Array (multi-dimensional)
Go 4 Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Так Ні Так Ні Ні Ні
Haskell 8 (15) Так Library[52] Library[53] Так Library[54] Так (lazy) Так[55] Так Так Library[56] Ні Immutable Так Так Library[57] literate, reactive, dependent types (partial)
Io 4 Так[a 7] Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Так[a 9] Ні Ні Ні Ні
J [джерело?] 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Java 6 Так Library[58] Library[59] Ні Ні Так Ні Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Julia 9 (17) Так Library[60] Library[61][62] Library[63] Так Так (eager) Так Так Так Library[64] Так Так (multiple dispatch, not traditional single) Так Ні Library[65][66] Multiple dispatch,
Array (multi-dimensional); optionally lazy[67] and reactive (with libraries)
Kotlin 8 Так Ні Ні Ні Ні Так Так Так Так Ні Так Так Так Ні Ні Ні
LabVIEW 4 Так Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Так Ні Ні
Lava 2 Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так[a 2] Ні Так Ні Ні
LispWorks (версія 6.0 з підтримкою семантичної багатопроцесорної обробки, правил, логіки (Prolog), CORBA) 9 Так Ні Ні Ні Так Так Так Ні Так Так Так Так[a 2] Ні Ні Так Ні
Lua [джерело?] 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Так[a 9] Ні Ні Ні Ні
MATLAB 6 (10) Toolbox[68] Toolbox[69] Так[70] Ні Toolbox[68] Ні Так[71] Так[72] Ні Ні Так[73] Так[74] Ні Так[75] Ні Array (multi-dimensional)
Nemerle 7 Так Ні Ні Ні Ні Так Так Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Object Pascal 4 Так Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
OCaml 4 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Так Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Oz 11 Так Так Так Так Так Так Ні Ні Так Так Ні Так[a 2] Так Ні Так Ні
Perl [джерело?] 8 (9) Так[76] Library[77] Так[78] Ні Ні Так Так Ні Так Ні Так[a 2] Так[a 2] Так Ні Ні Ні
PHP[79][80][81] 4 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Poplog 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні
Prograph 3 Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так[a 2] Ні Так Ні Ні
Python 5 (10) Library[82][83] Library[84] Ні Ні Library[85] Частково Так[86][87] Так[88][89] Так Library[90] Так Так[a 2] Ні Editor[29] Ні structured
R 4 (6) Library[91] Ні Ні Ні Library[92] Так Ні Ні Так Ні Так Так Так[93] Ні Ні Array (multi-dimensional)
Racket 10 Так[94] Так[95] Так[96] Ні Так[97] Так Так Ні Так Так Так Так Ні Ні Ні Lazy[98]
Raku 10 Так[99] Так[100] Так[101] Ні Library[102] Так Так[103] Так[104] Так Ні Так[105] Так[106] Так Ні Ні Multiple dispatch, lazy lists, reactive.
ROOP 3 Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Так Ні Ні Ні Ні Так Ні
Ruby 5 Ні Ні Ні Ні Ні Так Так Ні Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Rust (версія 1.0.0-alpha) 6 Так[a 7] Ні Ні Ні Ні Так Так[107][108] Так[109] Так Ні Ні Так Ні Ні Ні linear, affline, and ownership types
Sather[джерело?] 2 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Scala[110][111] 9 Так[a 7] Ні Так[a 15] Так Ні Так Так Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
Simula[джерело?] 2 Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Так[a 2] Ні Ні Ні Ні
SISAL 3 Так Ні Так Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні
Spreadsheet 2 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Ні
Swift 7 Так Ні Ні Ні Ні Так Так Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні block-structured
Tcl with Snit extension [джерело?] 3 Ні Ні Ні Ні Ні Так[112] Ні Ні Так Ні Ні Так[a 9][113] Ні Ні Ні Ні
Visual Basic .NET 6 (7) Так Ні Library[a 4] Ні Ні Так Ні Так Так Ні Так Так[a 2] Ні Ні Ні reactive[a 6]
Windows PowerShell 6 Ні Ні Ні Ні Ні Так Ні Так Так Ні Так Так[a 2] Так Ні Ні Ні
Wolfram Language & Mathematica 13[114] (14) Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так Так[115] Ні Так Knowledge Based

Дивіться також[ред. | ред. код]

Список літератури[ред. | ред. код]

  • Джим Коплієн, Multiparadigm Design for C++, Addison-Wesley Professional, 1998.
  1. ↑ Bragg, S.D.; Driskill, C.G. (20–22 September 1994). Diagrammatic-graphical programming languages and DoD-STD-2167A. Proceedings of AUTOTESTCON '94. IEEE. с. 211—220. doi:10.1109/AUTEST.1994.381508. ISBN 978-0-7803-1910-3.
  2. ↑ Ada Reference Manual, ISO/IEC 8652:2005(E) Ed. 3, Section 9: Tasks and Synchronization
  3. ↑ Ada Reference Manual, ISO/IEC 8652:2005(E) Ed. 3 Annex E: Distributed Systems
  4. ↑ Ada Reference Manual, ISO/IEC 8652:2005(E) Ed. 3, Section 12: Generic Units
  5. ↑ Ada Reference Manual, ISO/IEC 8652:2005(E) Ed. 3, Section 6: Subprograms
  6. ↑ Ada Reference Manual, ISO/IEC 8652:2005(E) Ed. 3, 3.9 Tagged Types and Type Extensions
  7. ↑ Thread support
  8. ↑ Atomics support
  9. ↑ Memory model
  10. ↑ Gecode
  11. ↑ SystemC
  12. ↑ Boost.Iostreams
  13. ↑ Boolinq
  14. ↑ AraRat (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 14 липня 2022.
  15. ↑ OpenMPI
  16. ↑ Boost.MPI
  17. ↑ Boost.MPL
  18. ↑ LC++
  19. ↑ Castor [Архівовано 2013-01-25 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Reflect Library[недоступне посилання]
  21. ↑ N3534
  22. ↑ Boost.Spirit
  23. ↑ Clojure - Concurrent Programming
  24. ↑ Clojure - core.async
  25. ↑ Clojure - Functional Programming
  26. ↑ Clojure - Macros
  27. ↑ Clojure - core.logic
  28. ↑ Clojure - Threading Macros Guide
  29. ↑ а б в Light Table. 8 квітня 2019.
  30. ↑ Multimethods and Hierarchies
  31. ↑ Agents and Asynchronous Actions
  32. ↑ [1] many concurrency paradigms implemented as language extensions
  33. ↑ [2] constraint programming inside CL through extensions
  34. ↑ [3] dataflow extension
  35. ↑ [4] by creating DSLs using the built-in metaprogramming; also see note on functional, constraint and logic paradigms, which are part of declarative
  36. ↑ [5] MPI, etc via language extensions
  37. ↑ template metaprogramming using macros (see C++)
  38. ↑ [6] [7] [8] Prolog implemented as a language extension
  39. ↑ Common Lisp Object System see Wikipedia article on CLOS, the Common Lisp Object System.
  40. ↑ implemented by the user via a short macro, example of implementation
  41. ↑ [9] rule-based programming extension
  42. ↑ [10] [Архівовано 2018-04-26 у Wayback Machine.] through the Meta Object Protocol
  43. ↑ D Language Feature Table
  44. ↑ Phobos std.algorithm
  45. ↑ D language String Mixins
  46. ↑ The Little JavaScripter demonstrates fundamental commonality with Scheme, a functional language.
  47. ↑ Object Oriented Programming in JavaScript [Архівовано 2019-02-10 у Wayback Machine.] gives an overview of object-oriented programming techniques in JavaScript.
  48. ↑ React – A JavaScript library for building user interfaces. 8 квітня 2019.
  49. ↑ а б TNG-Hooks. 8 квітня 2019.
  50. ↑ Lodash documentation. 8 квітня 2019.
  51. ↑ mori. 8 квітня 2019.
  52. ↑ Prolog embedding
  53. ↑ Functional Reactive Programming - HaskellWiki.
  54. ↑ Cloud Haskell
  55. ↑ Template Haskell - HaskellWiki.
  56. ↑ Logict: A backtracking logic-programming monad.
  57. ↑ https://web.engr.oregonstate.edu/~erwig/HaskellRules/HaskellRules_June06.pdf
  58. ↑ https://jcp.org/en/jsr/detail?id=331 JSR 331: Constraint Programming API
  59. ↑ https://github.com/GoogleCloudPlatform/DataflowJavaSDK Google Cloud Platform Dataflow SDK
  60. ↑ JuliaOpt/JuMP.jl. GitHub. JuliaOpt. 11 лютого 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  61. ↑ GitHub - MikeInnes/DataFlow.jl. 15 січня 2019.
  62. ↑ GitHub - JuliaGizmos/Reactive.jl: Reactive programming primitives for Julia. 28 грудня 2018.
  63. ↑ https://github.com/davidanthoff/Query.jl Query almost anything in julia
  64. ↑ https://github.com/lilinjn/LilKanren.jl A collection of Kanren implementations in Julia
  65. ↑ GitHub - abeschneider/PEGParser.jl: PEG Parser for Julia. 3 грудня 2018.
  66. ↑ GitHub - gitfoxi/Parsimonious.jl: A PEG parser generator for Julia. 3 серпня 2017.
  67. ↑ Lazy https://github.com/MikeInnes/Lazy.jl
  68. ↑ а б Execute loop iterations in parallel. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  69. ↑ Write Constraints. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  70. ↑ Getting Started with SimEvents. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  71. ↑ Execute MATLAB expression in text - MATLAB eval. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  72. ↑ Determine class of object. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  73. ↑ Class Metadata. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  74. ↑ Object-Oriented Programming. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  75. ↑ Simulink. mathworks.com. Процитовано 21 жовтня 2016.
  76. ↑ interpreter based threads
  77. ↑ Moose
  78. ↑ Higher Order Perl
  79. ↑ PHP Manual, Chapter 17. Functions
  80. ↑ PHP Manual, Chapter 19. Classes and Objects (PHP 5)
  81. ↑ PHP Manual, Anonymous functions
  82. ↑ Parallel Processing and Multiprocessing in Python. wiki.python.org. Процитовано 21 жовтня 2016.
  83. ↑ threading — Higher-level threading interface. docs.python.org. Процитовано 21 жовтня 2016.
  84. ↑ python-constraint. pypi.python.org. Процитовано 21 жовтня 2016.
  85. ↑ DistributedProgramming. wiki.python.org. Процитовано 21 жовтня 2016.
  86. ↑ Chapter 9. Metaprogramming. chimera.labs.oreilly.com. Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
  87. ↑ Metaprogramming. readthedocs.io. Процитовано 22 жовтня 2016.
  88. ↑ PEP 443 -- Single-dispatch generic functions. python.org. Процитовано 22 жовтня 2016.
  89. ↑ PEP 484 -- Type Hints. python.org. Процитовано 22 жовтня 2016.
  90. ↑ PyDatalog. Процитовано 22 жовтня 2016.
  91. ↑ Futureverse.
  92. ↑ future batchtools.
  93. ↑ Magrittr: A Forward Pipe Operator for R. cran.r-project.org\accessdate=13 July 2017. 17 листопада 2020.
  94. ↑ Racket Guide: Concurrency and Synchronization
  95. ↑ The Rosette Guide
  96. ↑ FrTime: A Language for Reactive Programs
  97. ↑ Racket Guide: Distributed Places
  98. ↑ Lazy Racket
  99. ↑ Channels and other mechanisms
  100. ↑ Class Signature.
  101. ↑ Feed operator
  102. ↑ https://github.com/perl6/doc/issues/1744#issuecomment-360565196 Cro module
  103. ↑ Meta-programming: What, why and how. 14 грудня 2011.
  104. ↑ https://perl6advent.wordpress.com/2009/12/18/day-18-roles/ Parametrized Roles
  105. ↑ Meta-object protocol (MOP).
  106. ↑ https://docs.perl6.org/language/classtut Classes and Roles
  107. ↑ The Rust macros guide. Rust. Процитовано 19 січня 2015.
  108. ↑ The Rust compiler plugins guide. Rust. Процитовано 19 січня 2015.
  109. ↑ The Rust Reference §6.1.3.1
  110. ↑ An Overview of the Scala Programming Language
  111. ↑ Scala Language Specification
  112. ↑ Tcl Programming/Introduction. en.wikibooks.org. Процитовано 22 жовтня 2016.
  113. ↑ TCLLIB - Tcl Standard Library: snitfaq. sourceforge.net. Процитовано 22 жовтня 2016.
  114. ↑ Notes for Programming Language Experts, Wolfram Language Documentation.
  115. ↑ External Programs, Wolfram Language Documentation.


Помилка цитування: Теги <ref> існують для групи під назвою «a», але не знайдено відповідного тегу <references group="a"/>

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Порівняння_багатопарадигмальних_мов_програмування&oldid=39765792