Пантеон скандинавської міфології
Пантеон скандинавської міфології, часто скорочено — скандинавський пантеон, відноситься до всіх богів (і, відповідно, всіх істот, крім звичайних смертних) скандинавської міфології.
Боги[ред. | ред. код]
У скандинавській міфології богів можна розділити на дві групи: асів, які мають багато індоєвропейських рис, і ванів, їхніх старших. Останні, безсумнівно, є первісними богами релігії, яка передувала індоєвропейським вторгненням. Їхні риси більш натуралістичні, ніж в асів.
У скандинавській культурі асам частіше молилися скандинавські аристократи. Ванам, що уособлюють родючість і плодючість, поклонялися скандинавські селяни.
Ця особливість скандинавської релігії є цікавим прикладом культурної інтеграції. Війна між асами та ванами може символізувати прірву між «аристократією» та селянством того часу.
Аси[ред. | ред. код]
- Бог кухарів. Він є кухарем асів.
- Син Одіна і Фріґґ, чоловік Нанни й батько Форсеті, він є богом світла і краси. Його ім'я означає «доблесний», «білий», «принц» або «хоробрий». Він живе в залі Брейдаблік. Його дивні сни про свою смерть роблять його пораненим богом, чиї злі чари з Локі привели його до царства мертвих, де його забрав його великий корабель Хрінгхорні. Наприкінці Раґнарьоку він повернеться серед живих, щоб встановити новий порядок на попелищі старого світу.
- Жертва викрадена манами.
- Слуга Фреї, другорядної богині медицини.
- Слуга Іґіра. Маленький бог кухні.
- Слуга Іґіра. Бог послуг.
- Батько або коханець Фріґґа.
- Фріґґа — богиня кохання, покровителька шлюбу та материнства. Дружина Одіна і мати Бальдра та Гьода. Як і норни, вона знає долю кожної істоти, але нікому її не відкриває.
- Слуга Фріґґа. Приносить родючість.
- Богиня родючості, полів та оранки. Покровителька незайманих дівчат.
Ґлаур
- Мати Мані та Сола, дружина Мундільфарі.
- Посланець Фріґґа, у неї є кінь, який скаче по небу і морю.
- Син дев'яти матерів, ймовірно, дочок Еґіра[en], що уособлюють хвилі. Захисник Асгарду і людства, охоронець Біфроста, він відповідає за попередження богів про настання Раґнарьока. Він живе в Гіміннбйорг (Небесній горі), поруч з Біфростом. Вартовий богів, він володіє конем Гулльтоппом і рогом Гьяллархорном, звук якого можна почути в усіх дев'яти світах.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Вани[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. |
Норни[ред. | ред. код]
Зі скандинавської літератури не зрозуміло, чи є ці три жінки, які керують долею, богинями, велетнями, окремими істотами чи іпостасями богині Фріґґ. Ми вважатимемо їх власне богинями, але не будемо відносити їх до Асів чи Ванір. У деяких статтях їх називають могутніми велетнями.
Кажуть, що ці жіночі істоти вийшли з моря невдовзі після того, як почали існувати боги. Відомо, що вони вершать долі людей і керують ними безжально. Вони також керують долями скандинавських богів, адже останні мають не більше влади, ніж люди, щоб уникнути долі. Наприклад, вони рятують життя Ґудрун, вдови героя Сіґурда, лише для того, щоб вона побачила, як страчують її позашлюбних дітей (уривок з «Гудруннархвот: Повчання Гудрун»). Ці три гноми, на ім'я Урд, Верданді та Скульд жили біля дерева Іґґдрасіль і забезпечували його виживання завдяки воді з джерела Урдової криниці (Урдарбрунн).
Поетична Едда згадує трьох провидиць з Йетунхейму, тобто велетнів. Однак число три та їхні імена, «минуле», «теперішнє» і «майбутнє», здається, є пізнішими аспектами, що з'явилися з євангелізацією: так само є два брати Одіна, Вілі та Ве, які рідко згадуються, і два у Локі: трійця добра і зла.
Деяких ельфів, гномів і богинь також називають норнами, коли вони служать агентами долі.
Інші істоти в пантеоні[ред. | ред. код]
Тут згадуються лише ті істоти, чиї імена відомі і які відіграють активну роль у скандинавській міфології. Більш загальну інформацію про цих істот можна знайти у відповідних статтях.
Йотуни[ред. | ред. код]
Йотунни або тролі — батьки, двоюрідні брати і вороги асів та ванів. Деякі велетні мають квазібожественні характеристики й навіть є друзями богів, як, наприклад, Еґір, морський велетень. Інші стають частиною божественного пантеону після одруження з божеством, як велетень Скаді, що вийшла заміж за бога Ньйорда. Велетні залишаються в Йотунгеймі. Найвідоміші з них
- Гірський велетень і уособлення моря, брат і чоловік Рана. У них було дев'ять дочок[en], які, можливо, є дев'ятьма матерями Геймдалля.
- Сини Трудгельміра, а отже, онуки Іміра, первісного велетня.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Альфар[ред. | ред. код]
Хоча скандинави дуже любили цих істот, в історію увійшло небагато імен ельфів, окрім кількох валькірій. З метою євангелізації північних народів християни прирівняли ельфів до ангелів. Вони живуть в Альвгеймі.
Монстри[ред. | ред. код]
Монстри відіграють важливу роль у скандинавській міфології. Зазвичай це велетенські тварини, такі як вовки або змії-дракони.
| Цей розділ потребує доповнення. |
Генеалогічні дерева[ред. | ред. код]
| Цей розділ потребує доповнення. |
Герої[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Rick Riordan, Magnus Chase and the Gods of Asgard, the Sword of Summer. ISBN 978-1423163374
Джерело[ред. | ред. код]
- «Молодша Едда», Сноррі Стурлусона
- Міфи та боги давньої Скандинавії, Жорж Дюмезіль
