Міністр енергетики США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міністр енергетики США
Прапор
Дата створення / заснування 6 серпня 1977
Місце активності James V. Forrestal Buildingd
Ким призначений Президент США
Посадовець Джеймс Шлезінгер і Дженніфер Гренхолм
Керована організація Міністерство енергетики США
Країна  США
Юрисдикція США
Заступник United States Deputy Secretary of Energyd
CMNS: Міністр енергетики США у Вікісховищі

Міністр енергетики США — глава Департаменту з енергетики США, член уряду США, і чотирнадцятий в лінії наслідування президентських повноважень. Посада була створена 1 жовтня 1977 зі створенням Міністерства енергетики, коли президент Джиммі Картер підписав відповідний закон[1]. У повноваження нового міністерства увійшов контроль за довгостроковими дослідженнями і розвитком енергетичних технологій, енергозбереження, дослідження в галузі ядерної енергетики, збір даних а також прогнозування в галузі енергетики. Після закінчення «холодної війни» міністерство енергетики також приділяло увагу питанням захоронення радіоактивних відходів і підтримки якості навколишнього середовища.

Першим міністром енергетики був колишній міністр оборони і директор ЦРУ Джеймс Шлезінгер[2]. За час існування посади міністра енергетики цю посаду обіймало 14 чоловік. Першою жінкою і першою афроамериканкою на посаді міністра енергетики була Хейзел О'Лірі, вона ж обіймала цю посаду найбільш тривалий термін — 4 роки[3]. Першим іспаномовним міністром енергетики став Федеріко Пенья[4].

Список міністрів енергетики США

[ред. | ред. код]
# зображення ім'я і прізвище рідний штат термін на посаді адміністрація президента США,
в якій був на посаді
початок кінець
1 Джеймс Шлезінгер Джеймс Шлезінгер Вірджинія 6 серпня 1977 23 серпня 1979 Джиммі Картер
2 Чарльз Дункан Чарльз Дункан Техас 24 серпня 1979 20 січня 1982
3 Джеймс Едвардс Джеймс Едвардс Південна Кароліна 23 січня 1981 5 листопада 1982 Рональд Рейган
4 Дональд Ходел Дональд Ходел Орегон 5 листопада 1982 7 лютого 1985
5 Джон Херрінгтон Джон Херрінгтон Каліфорнія 7 лютого 1985 20 січня 1989
6 Джеймс Воткінс Джеймс Воткінс Каліфорнія 1 березня 1989 20 січня 1993 Джордж Герберт Вокер Буш
7 Хейзел О'Лірі Хейзел О'Лірі Вірджинія 22 січня 1993 20 січня 1997 Білл Клінтон
8 Федеріко Пенья Федеріко Пенья Колорадо 12 березня 1997 30 червня 1998
9 Білл Річардсон Білл Річардсон Нью-Мексико 18 серпня 1998 19 січня 2001
10 Спенсер Абрахам Спенсер Абрахам Мічиган 20 січня 2001 1 лютого 2005 Джордж Вокер Буш
11 Семюел Бодман Семюел Бодман Іллінойс 1 лютого 2005 20 січня 2009
12 Стівен Чу Стівен Чу Каліфорнія 20 січня 2009 22 квітня 2013 Барак Обама
13 Ернест Моніз Ернест Моніз Массачусетс 21 травня 2013 1 березня 2017
14 Рік Перрі Техас 2 березня 2017 1 грудня 2019 Дональд Трамп
15 Ден Бруєтт Техас 2 грудня 2019 20 січня 2021
16 Дженніфер Ґренголм Мічиган 25 лютого 2021 Джо Байден

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Origins. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 10 лютого 2007. Процитовано 29 липня 2007. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  2. Biography of James Schlesinger Origins. U.S. Department of Defense. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.
  3. President Hazel R. O'Leary Honored by Urban League. Fisk University. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 серпня 2007.
  4. Federico F. Peña to be Sworn in as the Eighth Secretary of Energy. U.S. Department of Energy. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 13 серпня 2007.

Посилання

[ред. | ред. код]