Модульність (значення)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Модульність — це властивість системи, пов'язана з можливістю її декомпозиції на ряд внутрішньо пов'язаних між собою модулів.

  • Модульний принцип — принцип побудови технічних систем, згідно з яким функціонально пов'язані частини групуються у закінчені вузли — модулі (блоки). Модульність пристрою дозволяє змінювати його можливості шляхом використання/нарощування функціональних блоків, що виконують різні завдання.
  • Модульність у мовах програмування — принцип, за яким логічно пов'язані між собою підпрограми, змінні тощо. буд. групуються окремі файли (модулі).
  • Модульність — це міра, яка харатеризує ступінь взаємної незалежності окремих компонентів системи. Найжважливіша ціль системної інженерії полягає у досягненні високого ступеню модульності для того, щоб інтерфейси і взаємодії були максимально простими. Досягнення цієї цілі дозволяє ефективно організовувати виробництво й комплексування системи, її випробування, технічне облуговування і ремонт у процесі експлуатації. Процесс розбиття системи на складові частини-модулі ми будемо називати функціональною декомпозицією.[1]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Системная инженерия: Принципы и практика / Александр Косяков, Уильям Н. Свит, Сэмюэль Дж. Сеймур, Стивен М. Бивмер. Второе издание. — М.: ДМК Пресс, 2014. — 624 с.