Метод трасуючих індикаторів
Метод трасуючих індикаторів (рос. метод трассирующих индикаторов; англ. method of tracing indicators; нім. Methode f der Trassenindikatoren) — індикаторний метод, оснований на запомповуванні в нагнітальну свердловину індикаторної речовини і послідовної реєстрації її фізико-хімічними методами у видобувних нафтових свердловинах, який застосовується для оцінки дійсних швидкостей і напряму руху рідини в проникних пластах, визначення зв'язку між окремими ділянками продуктивної площі, виявлення перетоків рідини з одних інтервалів розрізу в інші через літологічні вікна або тектонічні розривні порушення, а також для встановлення шляхів витікання газу з підземних газосховищ, контролю за переміщенням фронту горіння в покладах високов'язкої нафти і ін.
Див. також[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. — Т. 1: А–К. — 560 с.
- Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: у 2-х томах. — Львів : Апріорі, 2006. — Т. 2: Л–Я. — 800 с.