Метод змінних тисків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Метод змінних тисків (рос. метод переменных давлений; англ. live pressure method, нім. Methode f der Wechseldrücke) — у нафтовилученні — метод діяння на привибійну зону пласта, який полягає у здійсненні в цій зоні змінних навантажень шляхом створення в колоні експлуатаційній високого тиску нагнітанням рідини з його наступним зменшенням. У фазі зменшення тиску кольматувальні частинки інтенсивним потоком рідини виносяться із привибійної зони (особливо із тріщин пласта) у свердловину, чим досягається підвищення продуктивності (приймальності) свердловини.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]