Методи обробки експертної інформації
Мéтоди обрóбки експéртної інформáції — сукупність методів для обробки отриманих результатів згідно методу експертних оцінок.
Рангом називається ступінь відмінності по якійсь ознаці, а ранжуванням — процес визначення рангів, відносних кількісних оцінок ступенів відмінностей за якісними ознаками (наприклад, розташування факторів у порядку їх суттєвості, значимості в даному дослідницькому контексті). Ранжування застосовується у випадках, коли неможлива або недоцільна безпосередня оцінка. При цьому "ранжування об'єктів містить лише інформацію про те, який з об'єктів кращий, і не містить інформацію про те, наскільки або у скільки разів один об'єкт переважає інший.
Метод полягає в тому, що експерти розташовують об'єкти ранжування (наприклад, критерії) в порядку зниження їх значущості (для альтернатив це спадання переваги).
Метод полягає у віднесенні оціненого об'єкта до певного значення за оціночною шкалою (в присвоєнні об'єкту оцінки балів в певному інтервалі). Наприклад, оцінка від 0 до 10 згідно із перевагою по якійсь ознаці або їх групі (наприклад, альтернативі — за перевагою, критерію — за значущістю, фактором зовнішнього середовища — по впливу, проблемі — за пріоритетністю рішення).
Для подальшої обробки отримані оцінки можуть бути пронормовані, тобто їх сума може бути приведена до одиниці шляхом ділення кожної оцінки на їх загальну суму. Для наочності і зручності обробки (здійснення вибору ОПР) оцінки можуть бути переведені в ранги. Максимальній оцінці при цьому відповідає найвищий ранг, тобто 1, а мінімальний — n(при n — кількості оцінених об'єктів).
При оцінці об'єкта за кількома параметрами (наприклад, при оцінці альтернатив за кількома критеріями) сумарна оцінка об'єкта проводиться наступним чином.
- Експерти виносять судження про вагу параметрів (наприклад, про ваги критеріїв) і оцінки об'єкта згідно всіх параметрів (наприклад, оцінки альтернатив за критеріями).
- Аналітики обробляють отримані оцінки. Обчислюють нормалізовану вагу параметрів (наприклад, критеріїв) за формулами середнього арифметичного, середнього геометричного або середньозваженого.
Потім комплексні оцінки нормалізують.
Метод полягає у визначенні переваг елементів, розташованих у лівому стовпчику, над елементами, розташованими у верхньому рядку. При цьому складається матриця, по рядках і стовпцях якої розташовують порівнювані об'єкти[1].
- ↑ Арістархов О.М., Бісик С.П., Слюсар В.І. Оцінка вагомості показників бронетранспортера за даними опитування з використанням методу попарного порівняння.// Озброєння і військова техніка, №2, 2019. - C. 42-49. [1] [Архівовано 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Гнатієнко Г. М., Снитюк В. Є. (2008) Експертні технології прийняття рішень. Маклаут, Київ, 444 с.
- Орлов А. І. (2004) Теория принятия решений. Навчальний посібник. Март, Ростов-на-Дону, 656 с.