Марокканський султанат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марокканський султанат
Місце розташування Марокко
Наступник Марокко
Час/дата припинення існування 7 квітня 1956

Марокка́нський султана́т — у VIII—ХХ століттях монархічна держава у Північній Африці. Розташовувалася на теренах сучасного Марокко. Постала на місці марокканських земель Альмохадського халіфату. Очолювалася марокканськими султанами з різних династій, які почергово зміняли одна одну в боротьбі: Мариніди (1244—1465), Ваттасиди (1472—1554), Саадити (1549—1659), Алавіти (1631—1957). Столичними містами були Фес і Марракеш. Панівною релігією був суннітський іслам. Основне населення складали бербери та араби. У XIV столітті намагалася поширити свій вплив на Північний Алжир і Туніс. У XVI ст. підкорила частину Західної Сахари. Вела війни із Португалією, Османською імперією, Іспанією та Британією. У 1912—1956 роках перебувала під французьким й іспанським протекторатом. Виборола самостійність 1956 року. Після прийняття останнім султаном королівського титулу (1961) перетворена на Марокканське королівство.

Історія

[ред. | ред. код]

Династії

[ред. | ред. код]

Султани

[ред. | ред. код]

Карти

[ред. | ред. код]

Візири

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Abun-Nasr, Jamil M. A History of the Maghrib in the Islamic Period, Cambridge University Press, 1987. ISBN 9780521337670.