Лідери партій у Сенаті США

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чинні лідери
Шумер
Лідер більшості
Чак Шумер (Д)
Дурбін
Організатор більшості
Дік Дурбін (Д)
Макконнелл
Лідер меншості
Мітч Макконнелл (Р)
Тун
Організатор меншості
Джон Тун (Р)
Лідери партій у Сенаті США

Лідери парламентської більшості та меншості у Сенаті США (англ. Senate Majority Leader та англ. Senate Minority Leader) — це сенатори та члени керівництва партій Сенату США. Вони є головними спікерами Сенату для своїх політичних партій, відповідно утримуючи більшість та меншість у Сенаті США, а також керують та планують законодавчу і виконавчу діяльність Сенату. Вони обираються на свої посади в Сенаті кокусами своїх партій: Сенатським Демократичним кокусом[en] та Сенатською Республіканською конференцією[en].

Згідно із правилом голова Сенату[en] надає лідеру більшості пріоритет у отриманні визнання права бути спікером своєї фракції у Сенаті. Лідер більшості зазвичай виступає головним представником своєї партії в Сенаті, а інколи навіть у всьому Конгресі, якщо Палата представників, а отже, і офіс її спікера, контролюється опозиційною партією.

Помічники лідерів парламентської більшості та меншості Сенату (зазвичай ця посада має назву Парламентський організатор[en] більшості або меншості (англ. Assistant Majority Leader/Majority Whip та англ. Assistant Minority Leader/Minority Whip відповідно) — другорядні члени керівництва своїх партій. Головною функцією парламентських організаторів більшості та меншості є збір найбільшої можливої кількості голосів з приводу основних питань або законопроєктів. Оскільки вони є другорядними членами Сенату, у випадку, якщо немає наявного лідера фракції (англ. Floor Leader), організатор може стати чинним лідером фракції.[1] До 1969 року офіційно ці посади називалися Організатор парламентської більшості (англ. Majority Whip) та Організатор парламентської меншості (англ. Minority Whip).

Чинні лідери фракцій

[ред. | ред. код]

Наразі Сенат складається із 50 представників Республіканської партії, 48 представників Демократичної партії та 2 незалежних депутатів, обоє з яких входять до Сенатського Демократичного кокусу[en].

Чинними лідерами є сенатори Чак Шумер (Демократична партія) зі штату Нью-Йорк та Мітч МакКоннелл (Республіканська партія) зі штату Кентуккі. Чинними заступниками лідерів (організаторами парламентської більшості та меншості) є Дік Дурбін (Демократична партія) з Іллінойса та Джон Тун (Республіканська партія) з Південної Дакоти.

Історія

[ред. | ред. код]

Посада та права лідера партії не визначені у Конституції, а сформувалися з часом. У 1920 році демократи, які на той час складали парламентську меншість, почали практику виборів лідера фракції. Джон Керн[en] був демократичним сенатором з Індіани. Оскільки тоді титул не був офіційним, на вебсторінці Сенату Керн вказаний як перший лідером партії у Сенаті у 1913-1917 роках (а отже, і першим лідером Демократичної партії у Сенаті); водночас він був і головою Сенатської Демократичної конференції.[2] У 1925 році республіканська (на той час) більшість також прийняла це формулювання, коли Чарльз Кертіс став першим (офіційним) лідером парламентської більшості,[3] хоча його безпосередній попередник Генрі Кебот Лодж вважається першим (неофіційним) лідером парламентської більшості у Сенаті.

Конституція визначає Віце-президента США як президента Сенату США. Конституція також передбачає, що Тимчасовий президент Сенату США виступає його головою у випадку відсутності президента Сенату. На практиці ані Віце-президент, ані тимчасовий президент, який зазвичай є сенатором у партії більшості, що найдовше перебуває на посаді, — насправді не головує у Сенаті на щоденній основі; це завдання передається молодшим сенаторам від партії більшості. Оскільки Віце-президент може бути з іншої партії, аніж більшість, і він не підлягає дисциплінарній відповідальності, правила процедури Сенату надають головуючому посадовцю дуже малі повноваження і нічого більше головуючої ролі. З цих причин на практиці Сенатом керує лідер парламентської більшості. На відміну від Сенату, у Палаті представників обраний Спікер Палати має великі дискреційні повноваження та зазвичай головує на виборах по законопроєктах.

Завдання та вибори

[ред. | ред. код]

Представлені у Сенаті фракції на засіданні на початку періоду повноважень обирають кожна свого лідера партії. Лідер більшої фракції автоматично стає лідером більшості, відповідно, лідер меншої фракції — лідером меншості. Якщо обидві партії мають однакову кількість місць, партією більшості стає та, до якої належить Віце-президент США, оскільки він приймає рішення у голосуваннях, які закінчуються однаковою кількістю голосів. Лідери партій виступають як першочергові спікери відповідних партій у Сенаті; вони керують законодавчою та виконавчою діяльністю партії та обговорюють календар Сенату. При цьому останнє слово має лідер меншості.[1]

У парламенських подіях голова засідання спочатку надає слово лідеру більшості? якщо декілька сенаторів хочуть висловитися, а згодом лідеру меншості.[1]

Список лідерів партій

[ред. | ред. код]

Демократична партія вперше обрала свого лідера у 1920 році. Перший лідер Республіканської партії був офіційно призначений у 1925 році.[4]

Конгрес[en] Дати Організатор Демократичної партії Лідер Демократичної партії Більшість Лідер Республіканської партії Організатор Республіканської партії
63-й[en] 01913-05-2828 травня 1913
4 березня 1915
Гамільтон Льюїс[en] Немає Демократична
← більшість
Немає Немає
64-й[en] 01915-03-044 березня 1915
6 грудня 1915
01915-12-066 грудня 1915
13 грудня 1915
Джеймс Водсворт[en]
01915-12-1313 грудня 1915
4 березня 1917
Чарлз Кертіс
65-й[en] 01917-04-033 квітня 1917
4 березня 1919
66-й[en] 01919-03-044 березня 1919
27 квітня 1920
Пітер Джеррі[en] Республіканська
більшість →
Генрі Кебот Лодж
Неофіційний
01920-04-2727 квітня 1920
4 березня 1921
Оскар Андервуд[en]
67-й[en] 01921-03-044 березня 1921
4 березня 1923
68-й[en] 01923-03-044 березня 1923
3 грудня 1923
01923-12-033 грудня 1923
9 листопада 1924
Джозеф Тейлор Робінсон[en]
9 листопада 1924 –
4 березня 1925
Чарлз Кертіс
Виконувач обов'язків
Веслі Джонс[en]
Виконувач обов'язків
69-й[en] 01925-03-044 березня 1925
4 березня 1927
Чарлз Кертіс Веслі Джонс[en]
70-й[en] 01927-03-044 березня 1927
4 березня 1929
71-й[en] 01929-03-044 березня 1929
4 березня 1931
Морріс Шеппард[en] Джеймс Елі Вотсон[en] Сімеон Фесс[en]
72-й[en] 01931-03-044 березня 1931
4 березня 1933
73-й[en] 01933-03-044 березня 1933
3 січня 1935
Гамільтон Льюїс[en] Демократична
← більшість
Чарльз МакНері Фелікс Геберт[en]
74-й[en] 01935-01-033 січня 1935
3 січня 1937
Немає[a]
75-й[en] 01937-01-033 січня 1937
14 липня 1937
14 липня 1937 –
3 січня 1939
Олбен Барклі
76-й[en] 3 січня 1939 –
9 квітня 1939
9 квітня 1939 –
3 січня 1940
Шерман Мінтон[en]
3 січня 1940 –
3 січня 1941
Воррен Остін[en]
Виконувач обов'язків
77-й[en] 01941-01-033 січня 1941
3 січня 1943
Лістер Хілл[en] Чарльз МакНері
78-й[en] 01943-01-033 січня 1943
25 лютого 1944
Кеннет Веррі[en]
25 лютого 1944 –
3 січня 1945
Волліс Вайт[en]
Виконувач обов'язків
79-й[en] 01945-01-033 січня 1945
3 січня 1947
Волліс Вайт[en]
80-й[en] 01947-01-033 січня 1947
3 січня 1949
Скотт Лукас[en] Республіканська
більшість →
81-й[en] 01949-01-033 січня 1949
3 січня 1951
Френсіс Маєрс[en] Скотт Лукас[en] Демократична
← більшість
Кеннет Веррі[en] Леверетт Салтонстолл[en]
82-й[en] 01951-01-033 січня 1951
3 січня 1952
Ліндон Джонсон Ернест МакФарленд[en]
01952-01-033 січня 1952
3 січня 1953
Стайлс Бріджес[en]
83-й[en] 01953-01-033 січня 1953
31 липня 1953
Ерл Клементс[en] Ліндон Джонсон Республіканська
більшість →
Роберт Тафт
01953-08-033 серпня 1953
3 січня 1955
Вільям Ноуленд[en]
84-й[en] 01955-01-033 січня 1955
3 січня 1957
Демократична
← більшість
85-й[en] 01957-01-033 січня 1957
3 січня 1959
Майк Менсфілд Еверетт Дірксен
86-й[en] 01959-01-033 січня 1959
3 січня 1961
Еверетт Дірксен Томас Кікел[en]
87-й[en] 01961-01-033 січня 1961
3 січня 1963
Г'юберт Гамфрі Майк Менсфілд
88-й[en] 01963-01-033 січня 1963
3 січня 1965
89-й[en] 01965-01-033 січня 1965
3 січня 1967
Рассел Лонг
90-й[en] 01967-01-033 січня 1967
3 січня 1969
91-й[en] 01969-01-033 січня 1969
7 вересня 1969
Тед Кеннеді Г'ю Скотт
01969-09-2424 вересня 1969
3 січня 1971
Г'ю Скотт Роберт Гріффін[en]
92-й[en] 01971-01-033 січня 1971
3 січня 1973
Роберт Берд
93-й[en] 01973-01-033 січня 1973
3 січня 1975
94-й[en] 01975-01-033 січня 1975
3 січня 1977
95-й[en] 01977-01-033 січня 1977
3 січня 1979
Алан Кренстон[en] Роберт Берд Говард Бейкер Тед Стівенс
96-й[en] 01979-01-033 січня 1979
1 листопада 1979
01979-11-011 листопада 1979
5 березня 1980
Тед Стівенс
Виконувач обов'язків
01980-03-055 березня 1980
3 січня 1981
Говард Бейкер
97-й[en] 01979-01-033 січня 1979
3 січня 1983
Республіканська
більшість →
98-й[en] 01983-01-033 січня 1983
3 січня 1985
99-й[en] 01985-01-033 січня 1985
3 січня 1987
Боб Доул Алан Сімпсон[en]
100-й[en] 01987-01-033 січня 1987
3 січня 1989
Демократична
← більшість
101-й[en] 01989-01-033 січня 1989
3 січня 1991
Джордж Мітчелл
102-й[en] 01991-01-033 січня 1991
3 січня 1993
Венделл Форд
103-й[en] 01993-01-033 січня 1993
3 січня 1995
104-й[en] 01995-01-033 січня 1995
12 червня 1996
Том Дешл Республіканська
більшість →
Трент Лотт
01996-06-1212 червня 1996
3 січня 1997
Трент Лотт Дон Ніклс
105-й[en] 01997-01-033 січня 1997
3 січня 1999
106-й[en] 01999-01-033 січня 1999
3 січня 2001
Гаррі Рід
107-й[en] 02001-01-033 січня 2001
20 січня 2001
Демократична
← більшість
02001-01-2020 січня 2001
6 червня 2001
Республіканська
більшість →
02001-06-066 червня 2001
12 листопада 2002
Демократична
← більшість
02002-11-1212 листопада 2002
2 січня 2003
Республіканська
більшість[b]
108-й[en] 02003-01-033 січня 2003
3 січня 2005
Республіканська
більшість →
Білл Фріст Мітч Макконнелл
109-й[en] 02005-01-033 січня 2005
3 січня 2007
Дік Дурбін Гаррі Рід
110-й[en] 02007-01-033 січня 2007
18 грудня 2007
Демократична
← більшість
Мітч Макконнелл Трент Лотт
02007-11-1919 листопада 2007
3 січня 2009
Джон Кайл
111-й[en] 02009-01-033 січня 2009
3 січня 2011
112-й[en] 02011-01-033 січня 2011
3 січня 2013
113-й[en] 02013-01-033 січня 2013
3 січня 2015
Джон Корнин
114-й[en] 02015-01-033 січня 2015
3 січня 2017
Республіканська
більшість →
115-й[en] 02017-01-033 січня 2017
3 січня 2019
Чак Шумер
116-й[en] 02019-01-033 січня 2019
3 січня 2021
Джон Тун
Конгрес[en] Дати Організатор Демократичної партії Лідер Демократичної партії Більшість Лідер Республіканської партії Організатор Республіканської партії

Див. також

[ред. | ред. код]
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Сполучених Штатів Америки
Категорія КатегоріяІнші країни

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. У 1935-1944 роках організатори Республіканської партії не призначались, адже у Сенаті було лише 17 республіканців після перемоги президента Франкліна Рузвельта на перевиборах у 1936 році. Відповідно, протоколи Сенатської Республіканської конференції[en] того періоду свідчать: «За пропозицією сенатора Гастінгса, належним чином прикомандированого та доставленого, було узгоджено, що не буде обрано жодного помічника лідера або організатора: проте голова матиме право час від часу призначати сенаторів, що мають допомагати йому у відповідальності за інтереси меншості.» До протоколів конференції була додана примітка: «Голова конференції, сенатор МакНері, очевидно, призначив помічником лідера сенатора Остіна з Вермонту у 1943 та 1944 роках до того, як конференція затвердила Правила організації.»"[5]
  2. Демократи залишилися у владі після 25 листопада 2002 року попри виникнення Республіканської більшості внаслідок перемоги Джима Талента на Спеціальних виборах до Сенату США у Міссурі 2002 року[en]. Проте формальної реорганізації не було, адже Сенат не засідав.[6]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в U.S. Senate: Party Whips. senate.gov (англ.). United States Senate. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
  2. Majority and Minority Leaders. senate.gov. United States Senate. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 14 березня 2020.
  3. Senate Leader. senate.gov. United States Senate. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 14 березня 2020.
  4. Majority and Minority Leaders. United States Senate. Архів оригіналу за 1 січня 2021. Процитовано 27 червня 2019.
  5. Party Whips [Архівовано 9 березня 2010 у Wayback Machine.], via Senate.gov
  6. Party Division in the Senate, 1789–present [Архівовано 18 липня 2011 у Wayback Machine.], via Senate.gov

Посилання

[ред. | ред. код]