Кам'яногірка (Хмільницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кам'яногірка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Калинівський район
Громада Іванівська сільська громада
Основні дані
Населення 409
Площа 1,393 км²
Густота населення 293,61 осіб/км²
Поштовий індекс 22435
Телефонний код +380 4333
Географічні дані
Географічні координати 49°27′11″ пн. ш. 28°17′02″ сх. д. / 49.45306° пн. ш. 28.28389° сх. д. / 49.45306; 28.28389Координати: 49°27′11″ пн. ш. 28°17′02″ сх. д. / 49.45306° пн. ш. 28.28389° сх. д. / 49.45306; 28.28389
Середня висота
над рівнем моря
258 м
Місцева влада
Адреса ради 22434, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Гущинці, вул. Шевченка, 102
Карта
Кам'яногірка. Карта розташування: Україна
Кам'яногірка
Кам'яногірка
Кам'яногірка. Карта розташування: Вінницька область
Кам'яногірка
Кам'яногірка
Мапа
Мапа

Кам'яногі́рка — село в Україні, у Іванівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення становить 409 осіб.

У селі здавна був гончарний промисел. Гущинці, Кам'яногірка, Янів, Павлівка, Майдан-Бобрик (нині Літинського району) складали так званий Янівський район гончарного промислу, який в колишній Подільській губернії посідав друге місце за кількістю осіб, зайнятих цією справою і за збутом виробів. На початку XX ст. в цих селах нараховувалось 255 гончарів. Нині майстри гончарної справи збереглись у трьох селах: Павлівці, Кам'яногірці та Гущинцях.

Історія[ред. | ред. код]

У лісі біля села 7 квітня 1921 року отаман українських повстанців Орел-Гальчевський організував перші три підрозділи-сотні під командуванням Ониська Рубаки-Грабарчука, Мирона Лиха і Василя Сендзюка.

Наприкінці того ж місяця у лісі в напрямку до Брусленова за день відбулося одразу два бої: у першому більшовики-тамбовці без жодних втрат з обох боків розбили сотню повстанців отамана Пугача з Бердичівщини. А в другому бою 13 повстанців на чолі з Орлом розбили кінну групу з 20 більшовиків і відвоювали вози з продовольством київців.

«Нема часу на команду, козаки самі виберуть собі жертви. Прицілююсь в якогось мордатого типа — стріл: бах, бах, бах! Ціла канонада стрілів… Даю команду: гранати! За секунду вони вже рвались на возах і під возами. Тільки серце на мить защеміло: жаль селян, що були погоничами в цієї голоти, та що ж, трудна рада, у таких обставинах нема сентименту[1]», — описував бій отаман Орел. Поблизу Кам'яногірки відбулося і знайомство груп Пугача і Орла.

Наостанок надвечір 3 травня селяни зібрали провізію для спільної групи повстанців перед їхнім від'їздом на Бердичівщину.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Гальчевський Яків. Проти червоних окупантів… — С. 44.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гальчевський Яків. Проти червоних окупантів // Кам'янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. — 360 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Гу́щинці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.291