Зозуля Максим Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зозуля Максим Петрович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 2 серпня 1976(1976-08-02)
Кривий Ріг
Смерть 11 лютого 2015(2015-02-11) (38 років)
Дебальцеве
Поховання Кривий Ріг
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»

Макси́м Петро́вич Зо́зуля (2 серпня 1976 — 11 лютого 2015) — солдат, Збройні сили України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

1991 року закінчив 8 класів Криворізької ЗОШ № 11, по тому — Криворізький автотранспортний технікум, технік електромеханік та водій. У 1995—1996 роках відслужив строкову службу.

У травні 2014-го мобілізований, механік-водій, 40-й окремий мотопіхотний батальйон — 17-а окрема танкова бригада.

Брав участь у боях за Іловайськ, нагороджений відзнакою 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон». 11 лютого 2015-го був поранений у плече. Під час медичної евакуації машина потрапила під обстріл терористів біля Дебальцевого, Зозуля зазнав смертельного поранення в голову.

Тіло перебувало у сепаратистів, передано 7 березня без документів. Похований у Кривому Розі у квітні 2015-го.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

Джерела[ред. | ред. код]