Дуалізм релігійний
Дуалі́зм релігі́йний — релігійний погляд, згідно з яким існує дві протилежні субстанції — духовної та матеріальної, а також двох світів — видимого й невидимого (природного й надприродного). До надприродного відносять безплотних істот — ангелів, серафимів, херувимів, а також бога тощо. Видимий, природний світ — тварини й люди. Людей теж ділять на дві групи — грішна, смертна плоть й безсмертна душа.[1]
Релігійному дуалізму стадіально передують уявлення, виражені в дуалістичних міфах.
Термін «дуалізм» був введений в 1700 році Томасом Хайдом для опису систем релігійних поглядів, в яких є жорстке протиставлення доброго (Бог) і злого (Сатана) принципів, які декларуються незводимими один до іншого, рівносильними і співвічними. Відповідно до такого підходу, в богослов'ї поняття дуалізму може також бути пов'язане з двобіжжям. Це означає віру в двох однаково могутніх богів з протилежними якостями, які можуть перебувати в гармонії один з одним (бітеїзм) або в протистоянні і вічній боротьбі (дітеїзм).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дуалізм релігійний // Кишеньковий словник атеїста (укр). — Київ: Політвидав України. — 1978. — С. 73-74.
Посилання[ред. | ред. код]
- В. С. Лісовий. Дуалізм // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
- Дуалізм релігійний [Архівовано 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія