Двовимірна хроматографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Двовимірна хроматографія — хроматографія (паперова і тонкошарова), де використовується елюювання із вимушеним рухом компонентів послідовно у взаємоперпендикулярних напрямках (зазвичай зі застосуванням різних елюєнтів). Використання двовимірного методу особливо доцільно тоді, коли ефект розділення в двох напрямках різний.

Література[ред. | ред. код]