Генералісимус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перший генералісимус герцог Анжуйський (згодом французький король Генріх III)
Генералісимус Суворов О. В. (Росія)
Генералісимус Людовик ІІ Бурбон-Конде (Франція)
Генералісимус Чан Кайші (Китай)
Генералісимус Франко (Іспанія)

Генералі́симус (лат. Generalissimo, generalissimus  — найголовніший) — вище військове звання в багатьох країнах.

Історично це звання надавалося полководцям, що командували в ході війни декількома, частіше союзними, арміями, а в деяких випадках державним діячам або особам з сімей царських династій як почесне звання.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше звання генералісимус було присвоєне в 1569 у Франції королем Карлом IX своєму братові герцогові Анжуйському (згодом королю Генріху III).

Пізніше титул генералісимуса мали:

У Російській імперії військове звання генералісимус вперше було присвоєне воєводі А. С. Шеіну (16621700). Офіційно введене в Росії, як вище військове звання Статутом військовим 1716 року.

У Радянському Союзі існувало звання Генералісимус Радянського Союзу в період з 1945 по 1991 рік і було присвоєно тільки Й. В. Сталіну.

Звання Генералісимус Чеченської Республіки Ічкерія було затверджене 23 грудня 1996 року парламентом ЧРІ.

Всього у світі титул мали близько 50 людей.

Список найвідоміших Генералісимусів, що здобули звання (титул) за заслуги у війнах

[ред. | ред. код]
# Держава Фото Ім'я
(роки життя)
Військова біографія Дата присвоєння звання
1  Священна Римська імперія Альбрехт Валленштейн
(24 вересня 1583 — 25 лютого 1634)
Імперський полководець богемського походження, герцог Фридландський та Мекленбурзький, князь Заганський, генералісимус, адмірал флоту, один з головнокомандувачів військ Священної Римської імперії під час Тридцятирічної війни (16181648) 1625
2 Швеція Швеція Карл X Густав
(8 листопада 1622 — 13 лютого 1660)
шведський король (1654-1660), генералісимус шведської армії. Учасник Другої Північної війни, Шведського потопу та Дансько-шведської війни січень 1648
3 Англія Англія/ Голландська республіка Джон Черчилль
(26 травня 1650 — 16 червня 1722)
англійський полководець і політичний діяч, генерал-капітан, генералісимус Голландської республіки, 1-й герцог Мальборо. Учасник придушення повстання Монмута, війни Аугсбурзької ліги, війни за іспанську спадщину. У військових мав прізвисько «Капрал Джон» 1702
4 Швеція Швеція Фредерік I
(17 квітня 1676 — 25 березня 1751)
шведський король (1720-1751), генералісимус шведської армії. Учасник війн за австрійську спадщину та Російсько-шведської війни 1716
5 Російська імперія Меншиков Олександр Данилович
(6 (16) листопада 1673 — 12 (23) листопада 1729)
російський державний і військовий діяч, князь (1707), генерал-фельдмаршал (1709), генералісимус, адмірал Російського імператорського флоту. Перший голова Санкт-Петербурзької губернії (1703—1724, 1725—1727) і Військової колегії (1719—1724, 1726—1727). Фаворит московського царя Петра І. Учасник Азовських походів, Великої Північної війни 12 травня 1727
6  Португалія Вільгельм Шаумбург-Ліппе
(9 січня 1724 — 10 вересня 1777)
німецький політичний та військовий діяч, визначний військовий теоретик, правитель графства Шаумбург-Ліппе (1748—1777), полководець Семирічної війни, генерал-фельдцейхмейстер курфюрства Брауншвейг-Люнебург і генерал-фельдмаршал Великої Британії, маршал-генерал Португалії (1762). Розробник полемологічної теорії «чистої оборонної війни». 1762
7 Російська імперія Суворов Олександр Васильович
(13 (24) листопада 1729 — 6 (18) травня 1800)
російський полководець, один із засновників російської військової справи, генералісимус російських наземних та морських сил, генерал-фельдмаршал австрійських та сардинських військ. Граф Римницький (1789), князь Італійський (1799). Учасник Семирічної, Російсько-турецьких (1768—1774) і (1787—1792) років та Французьких революційних війн. Організатором придушень національно-визвольних повстань, зокрема Коліївщини в Правобережній Україні й повстання Костюшка, які відзначалися жорстокістю та мали ознаки геноциду 28 жовтня 1799
8 Швеція Швеція Карл XIV
(26 січня 1763 — 8 березня 1844)
французький військовий, маршал Франції (1804), король Швеції та Норвегії (18181844), також принц Суверенного князівства Понтекорво у південно-центральній Італії з 1806 по 1810 роки. Тривалий час служив у французькій армії. Входив у близьке коло найталановитіших генералів Наполеона. 1810 року був обраний шведським Риксдагом престолонаслідником бездітного короля Карла XIII під ім'ям Карл XIV, генералісимус шведської армії. Учасник Французьких революційних, Наполеонівських воєн та Шведсько-норвезької війн 20 жовтня 1810
9 Венесуела Венесуела Франсіско де Міранда
(28 березня 1750 — 14 липня 1816)
венесуельський політичний та військовий діяч, національний герой Венесуели і революціонер, генералісимус, борець за незалежність Венесуели і США, письменник. Брав участь в Американській революційній війні, Французькій революції та іспано-американських війнах за незалежність. Він вважається предтечею звільнення Південної Америки від Іспанської імперії і залишається відомим як «Перший Універсал Венесуели» та «Великий Універсал Америки» 1812
10 Австрійська імперія Австрійська імперія Карл Шварценберг
(15 квітня 1771 — 15 жовтня 1820)
австрійський воєначальник, князь Шварценберг, ландграф Клеттгау, граф Зульц, австрійський фельдмаршал, генералісимус і президент гофкрігсрату (з 1814 року). Учасник Французьких революційних і Наполеонівських воєн. Головнокомандувач союзних військ у битві народів під Лейпцигом 1813
11 Перу Перу Хосе де Сан-Мартін
(25 лютого 1778 — 17 серпня 1850)
аргентинський революціонер, генерал аргентинської армії, генералісимус Перу, лібертадорес, національний герой Аргентини і Перу. Учасник Апельсинової і Наполеонівських воєн. Один з керівників війни за незалежність іспанських колоній в Америці: Аргентини, Чилі та Перу 1821
12 Франція Франція Жозеф Жоффр
(12 січня 1852 — 3 січня 1931)
французький воєначальник, головнокомандувач французької армії (1914—1916), генералісимус, маршал Франції (1916). Учасник французько-прусської, французько-китайської та Першої світової воєн. Один з основним полководців у Першій світовій війні. Найбільш відомий за перемогу в стратегічно важливій битві на Марні в 1914. Мав популярне прізвисько Татко Жоффр 1914
13 Франція Франція Фердинанд Фош
(2 жовтня 1851 — 20 березня 1929)
французький воєначальник, маршал Франції (1918), генералісимус. Учасник французько-прусської війни. Під час І світової війни командир корпусу, начальник Генерального штабу (1917). Голова Військового комітету союзників (1918), голова вищої Військової Ради, маршал Польщі (1923). Учасник французько-прусської та Першої світової воєн 1918
14  Республіка Китай Чан Кайші
(31 жовтня 1887 — 5 квітня 1975)
китайський політичний, державний та військовий діяч; президент Китайської Республіки, президент Гоміндану (1925—1975), головнокомандувач збройних сил Китаю, маршал і генералісимус. Учасник Синьхайської революції, Північного походу, Китайсько-тибетської війни, Кумульського повстання, Японсько-китайської, Громадянської та Другої світової війн 1926
15  Іспанія Франсіско Франко
(4 грудня 1892 — 20 листопада 1975)
іспанський політичний, державний і політичний діяч, диктатор (каудильйо) у 1936-1975, генералісимус. Учасник Іспано-франко-марокканської, Громадянської та війни Іфні 1936
16 СРСР СРСР Сталін Йосип Віссаріонович
(18 грудня 1878 — 5 березня 1953)
радянський політичний, державний і військовий діяч грузинського походження, Генеральний секретар ЦК КПРС (1922—1953), Голова Ради Народних комісарів СРСР (1941–1953), генералісимус Радянського Союзу (1945). Учасник Громадянської війни в Росії, радянських агресій до Польщі, Фінляндії, Балтійських країн, Бессарабії та Північної Буковини та Другої світової війн. Одна із найзначніших і водночас найсуперечливіших постатей ХХ століття, об'єкт фанатичного культу особи, диктатор, винний у порушенні фундаментальних прав та свобод людини, масових репресіях, етнічних чистках, сотнях тисяч страт і голоді, внаслідок яких загинули мільйони людей 27 червня 1945

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]