Гендерна чутливість
.svg){kind=small}
Гендерна чутливість (англ. Gender sensitivity) ― процес та навичка усвідомлення впливу гендеру, привілеїв та сексизму на життя людей завдяки поводженню з іншими.[1] Термін увійшов у міжнародний вжиток після використання на четвертому конгресі жінок ООН у Пекіні в 1995 р.[2] Підвищується шляхом гендерної сенсибілізації. Антонім ― гендерна сліпота.
Суспільства є гендерно нечутливими, як правило, до жінок. Гендерні відносини існують у всіх інституціях, і гендерна чутливість особливо проявляється у розумінні привілеїв та дискримінації за статтю. Тренінги з гендерної чутливості використовуються для навчання, як правило, службовців, щоб вони стали обізнанішими та чутливішими до гендеру у своєму житті та на робочих місцях.[1] Такі заходи набувають все більшої популярності в США, особливо у сфері послуг, таких як охорона здоров'я та освіта.
У репродуктивному здоров'ї гендерно-чутливий підхід означає поводження з усіма клієнтами з рівною повагою, незалежно від статі, гендерної ідентичності, шлюбного статусу, сексуальної орієнтації та віку. Індикатори гендерно-чутливого обслуговування включають:
- уникнення дискримінації чи стереотипізування людей на основі статі,
- однакова повага до всіх клієнтів,
- тренінги з гендерної чутливості для всього персоналу.
- інформована згода на лікування для всіх клієнтів.
Люди схильні звертатися за додатковими послугами до установ та людей, що надають гендерно чутливі послуги в сфері здоров'я.[3]
Гендерна чутливість підвищується шляхом гендерної сенсибілізації, яка сприяє рівності, дозволяючи чоловікам і жінкам вирізняти стереотипне для їхньої статі. Вчителі можуть навчати дітей гендерній сенсибілізації через те, як ведуть себе з класом і взаємодіють з учнями, уникаючи сексизму в освіті (подвійного навчального плану).[4] Вчителі(-ки), які сприймають своїх учнів поза гендерними стереотипами, впливають на зміну процесів мислення дітей, це допомагає руйнувати соціальні стигми у дитинстві та протягом усього подальшого життя.
Навчання дітей чутливості до гендеру значною мірою залежить від батьків чи опікунів. Діти починають формувати свою гендерну ідентичність приблизно у два-три роки. У цьому віці вона посилюється завдяки ставленню до них батьків, незалежно від того, є вони гендерно-чутливими чи ні.[5]
Поширені гендерно нечутливі фрази: «будь чоловіком»/«ти ж дівчинка».[4] Інші приклади не гендерно-чутливого підкріплення: навчати дітей, що рожевий ― це «жіночий» колір, а синій ― «чоловічий», спонукання дівчат грати в ляльки, а хлопчиків ― у машинки. Навчання дітей позагендерним (універсальним) ролям за межами бінаризму допомагає подолати гендерні стереотипи та зменшити сексизм.
- ↑ а б Gender sensitivity in the service delivery environment. Retrieved from MEASURE Evaluation (USAID).
- ↑ 성인지 감수성. terms.naver.com (кор.). Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 8 травня 2021.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою:02не вказано текст - ↑ а б Barodia, S. (2015). Gender Sensitization and Education. International Journal of Interdisciplinary and Multidisciplinary Studies (IJIMS), 2(4), 107—113.
- ↑ Palaniappan, Divya. (2019). Gender Sensitization: Raising Your Kids In A Gender-Neutral Environment. [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.] Retrieved from Business World Education.
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
