Віллем ван Аутгорн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віллем ван Аутгорн
нід. Willem van Outhoorn
Віллем ван Аутгорн
Віллем ван Аутгорн
Портрет Віллема ван Аутгорна. Автор Давід ван дер Плас. 1704 рік. Амстердам, Державний музей
Прапор
Прапор
16-й Генерал-губернатор Голландської Ост-Індії
24 вересня 1691 — 15 серпня 1704
Попередник: Йоганнес Камфейс
Наступник: Йоан ван Горн
 
Народження: 4 травня 1635(1635-05-04)
Lariked, Західне Леїхіту, Центральне Малуку, Малуку, Індонезія
Смерть: 27 жовтня 1720(1720-10-27) (85 років)
Батавія[d], Нідерландська Ост-Індія
Країна: Голландська республіка
Освіта: Лейденський університет

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Віллем ван Аутгорн (нід. Willem van Outhoorn; 4 травня 1635 — 27 жовтня 1720) — шістнадцятий генерал-губернатор Голландської Ост-Індії.

Біографія[ред. | ред. код]

Віллем ван Аутгорн народився в колоніях. Він був сином торговця Корнеліса Віллємса ван Аутгорна, співробітника Голландської Ост-Індійської компанії (VOC) В дитинстві він переїхав до Європи, де вивчав право в Лейденському університеті. 28 жовтня 1657 року він здобув вищу юридичну освіту.

Через два роки він повернувся в Батавію, де залишився жити до кінця свого життя. Він був членом Ради Юстиції і Ради індій, а в 1689 році став генеральним директором.

17 грудня 1690 року він був призначений новим генерал-губернатором, набув повноважень 24 вересня 1691 року. Під час його управління не відбувалося яких-небудь визначних подій.

Віллем ван Аутгорн запам'ятався як слабкий керівний, що не зміг протистояти зростанню корупції в колоніальному апараті. В 1693 році французи захопили Пудучеррі. Під кінець його терміну помер сусунхан Матараму Аманґкурат II, після смерті якого почалася довга боротьба між претендентами на престол, одним з яких був Раден Мас Саїд. Боротьба тривала до 1755 року. VOC скористалась цим, щоб встановити владу над Джок'якартою.

Після десяти років перебування на посаді, ван Аутгорн подав у відставку за власним бажаням. 15 серпня 1704 він офіційно передав повноваженя Йоану ван Горну. Йому дозволили прожити решту життя в губернаторській резиденції в Батавії, де він і помер 27 жовтня 1720 року.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]