Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень 2024)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за травень 2024 року (включно).

Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1].

Усі списки[ред. | ред. код]

2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024

Список загиблих за травень 2024 року[ред. | ред. код]

№ Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 травня[ред. | ред. код]

17035 Україна Мишковський Степан 26.08.1982, с. Нижня Яблунька Львівської області. Навчався у Нижньояблунському опорному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Згодом здобув освіту в Ужгородському вищому училищі торгівлі та технологій харчування. Після завершення навчання вступив на військову службу до Львова. Протягом останнього періоду працював у будівельній сфері. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. 02024-05-011 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня у Львові. Залишилися батько, дружина, двоє дітей, п’ятеро братів та три сестри [2].
17036 Україна Гордій Микола Степанович 12 травня 1993, м. Косів. Молодший сержант, командир 2-го відділення взводу протитнакових ракет військової частини А4821 02024-05-011 травня 2024 Загинув в районі села Новоселівка Перша Покровського району Донецької області [3]
17037 Україна Калиновський Сергій 16 квітня 1996, с. Павлівка. Став на захист України у жовтні 2023 року. Служив водієм кулеметного відділення. 02024-05-011 травня 2024 [4]
17038 Україна Дудник Віктор 4.1.1990, м. Райчихінськ (рф). Народився у родині військовослужбовця. Згодом родина переїхала до Львова. Навчався у Ліцеї №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради. У 2012 році закінчив здобуття освіти у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Після завершення навчання працював у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Захоплювався скелелазінням, гірським туризмом та велоподорожами. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання на посаді командира взводу у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боронив державу на східному напрямку фронту. 02024-05-011 травня 2024 Похорон відбувся 8 травня 2024. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.[5]
17039 Україна Кучма Роман Івано-Франкове Яворівської громади. Воював у складі 63 окремої механізованої бригади. 02024-05-011 травня 2024 Загинув на Донеччині [6]
17040

... 17054

Україна 02024-05-011 травня 2024

2 травня[ред. | ред. код]

17055 Україна Половський Михайло Михайлович 1977, селище Єзупіль 02024-05-022 травня 2024 [3]
17056 Україна Кашеба Василь с. Довге Моршинської громади. Був курсантом Першого навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. 02024-05-022 травня 2024 Помер 2 травня 2024 року [6].
17057 Україна Сидор Андрій

(«Малюк»)

03.10.1990, с. Луг Стрийської громади, проживав із сім’єю у селі Стрілків. Був капітаном, командиром стрілецької роти 65-го батальйону 103 ОрБ ТрО. 23 лютого 2022 року став на захист України у складі Стрийської ТрО. 02024-05-022 травня 2024 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Стельмахівка на Луганщині. Похорон відбувся 7 травня 2024 [7][6]
17058 Україна Демчук Оксана

(«Гуцулка»)

20.10.1988, с. Подорожнє Журавненської громади. З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступила до ЗСУ. Була помічницею гранатометника військової частини А7077. 02024-05-022 травня 2024 Загинула біля Стельмахівки Луганської області. Похорон відбувся 7 травня 2024 [6][8].
17059 Україна Луковець Олександр

(«Броня»)

16.12.1987, с. Липівка Стрийського району. Служив в АТО. 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 7 травня 2024 [9][6]
17060 Україна Жемела Василь
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 9.10.1986, с. Забір'я Львівської області. Навчався у Забірській загальноосвітній школі I-II ступенів (Забірська гімназія). У 2004 році вступив на географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом обіймав посаду лаборанта на кафедрі геоекології і фізичної географії факультету. Також протягом кількох років працював над реалізацією ГІС-проєктів, а потім – у торгівельній сфері. Впродовж останнього часу займався ремонтними роботами. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, вступив до лав Збройних Сил України. У складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ брав участь у боях на Бахмутському, Мар'їнському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. Певний час був командиром підрозділу РЕБ. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня [10]. Залишилися батьки, дружина, донька, брат, сестра, швагри та племінники.
17061 Україна Ткач Василь Васильович 25 грудня 1993, с. Бубнище. Народився в багатодітній сім’ї. Мав дружину та двох дітей. Став на захист рідної України з перших днів повномасштабного вторгнення – 28 лютого 2022 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А0296. 02024-05-022 травня 2024 Загинув під час наступальних дій противника на позиціях ЗСУ поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області. 10 днів вважався зниклим безвісти. 13 травня 2024,  Болехівська міська рада отримала офіційне сповіщення про загибель бійця [11]
17062

... 17074

Україна 02024-05-022 травня 2024

3 травня[ред. | ред. код]

17075 Україна Іващенко Володимир

(«Воха»)

м. Київ. Випускник Русанівського фізико-математичного ліцею, випускник НТУУ “Київський політехнічний інститут” та американського коледжу Ridley High School. Бутусов називає його програмістом високого рівня, з вільною англійською мовою. У 2016 році дізнався про створення бригади швидкого реагування НГУ, де піхоту тренуватимуть за стандартами НАТО, і пішов добровольцем на контракт на посаду рядового піхотинця. Після відбору до БрШР НГУ Воха потрапив у другу роту, отримав якісну жорстку та інтенсивну підготовку під командуванням комбата Оболенського і головного сержанта Ющенка. Виконував завдання в АТО/ООС, відслужив трирічний контракт і повернувся працювати програмістом у мирне життя. Зустрів кохану, і взимку 2022-го вони виїхали в Мексику провести свій медовий місяць на теплих курортах. Воював в боях за Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут. 02024-05-033 травня 2024 [12]
17076 Україна Русаль Тарас Максимович 11.01.1968, с. Князівське Дубівської територіальної громади. Служив з 25 лютого 2022 року. Був стрільцем відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини А4267, сержант. 02024-05-033 травня 2024 Загинув від отриманих поранень внаслідок артилерійського обстрілу, в боротьбі з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області [13]
17077 Україна Бондар Андрій смт Журавно Стрийського району. З початком повномасштабного вторгнення вступив до ЗСУ. 02024-05-033 травня 2024 Служив під Авдіївкою й отримав поранення в травні 2023 року. Проходив лікування, помер 3 травня 2024 року [14].
17078

... 17094

Україна 02024-05-033 травня 2024

4 травня[ред. | ред. код]

17095 Україна Левашов Андрій

(«Колдун»)

23 роки, м. Бердянськ. Закінчив бердянську школу №1, а потім здобував військову спеціальність у Львові. На початку війни був за кордоном та негайно повернувся в Україну. Він приєднався до Азову та боровся за свій Бердянськ. Сержант військової частини 3057 3 роти АЗОВу. 02024-05-044 травня 2024 Похорон відбувся 7 травня на Лук'янівському кладовищі в Києві [15][16]
17096

... 18024

Україна 02024-05-044 травня 2024

5 травня[ред. | ред. код]

18025 Україна Грищук Андрій с. Забужжя Кам'янка-Бузької громади. Вступив до лав ЗСУ в березні 2022 року. Був водієм-механіком 5404 зенітного ракетного дивізіону військової частини А4623. Помер 5 травня 2024 року 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [17]
18026 Дребот Роман

(«Аполон»)

12.03.1987, м. Стрий. Проживав у селі Добрівляни. Навчався у школі №10 та в Стрийському аграрному коледжі. Добровільно пішов на військову службу 1 березня 2023 року. 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [17][18]
18027 Україна Решетівський Тарас 8.03.1975, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №72. Згодом здобув освіту у Ліцеї імені священномученика Климентія Шептицького та Вищому професійному училищі №75 села Червоне (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Червоненське вище професійне училище»). Після завершення навчання працював на виробництві та у сфері торгівлі, а впродовж останнього часу займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист держави від окупантів до 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Виконував завдання на східному напрямку. 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 13 травня у Львові. Залишилися мама, дружина, двоє дітей та сестра [19].
18028 Україна Паховчишин Василь с. Гуманець Хирівської громади. Був радіотелефоністом військової частини А4667. 02024-05-055 травня 2024 Загинув 5 травня 2024 року [20].
18029 Україна Казнадій Сергій («Гера») 20 травня 1979, м. Балта на Одещині. Долучився до "Госпітальєрів" у 2022 році та відтоді врятував десятки поранених. 20 травня чоловіку мало виповнитися 45 років. 02024-05-055 травня 2024 Загинув на Авдіївському напрямку під час евакуації [21]
18030

... 18054

Україна 02024-05-055 травня 2024

6 травня[ред. | ред. код]

18055 Україна Гринцевич Назарій Андрійович («Грінка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 10 березня 2003, м. Вінниця. Ще до свого повноліття таємно пройшов курс молодого бійця в «Азові». Наймолодший захисник Маруіполя та Азовсталі. 21 вересня 2022 визволений з полону при обміні військовополоненими[22]. Після звільнення він разом із товаришами заснував підрозділ «Контакт 12» де був командиром взводу оптичних спостерігачів. 02024-05-066 травня 2024 Загинув в бою 6 травня 2024 року. Без Назарія лишились мати, сестра й брат [23][24].
18056 Україна Плитус Андрій Романович («Леміш»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1992, с. Мозолівка, Пасічнянська громада, Прикарпаття. Випускник Надвірнянського ліцею №1 ім. В`ячеслава Чорновола. 3 місяці разом з побратимами тримав оборону на Азовсталі, після чого потрапив у полон та був звільнений з полону за рік 06.05.2023 року. Після звільнення з полону боєць знову повернувся на службу та став заступник командира батареї по роботі з особовим складом мінометної батареї 2-го батальйону спеціального призначення. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва, Северодонецького району, Луганської області [25][26]
18057 Україна Ониськів Тарас

(«Карат»)

16.10.1991, с. Підбірці Львівської області. Навчався у Підбірцівському ліцеї, пізніше – у Лисиничівській гімназії. Вищу освіту здобув у Техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка». Заснував свій власний автосервіс «Карат». Із першого дня повномасштабного вторгнення росії очолив рух місцевих добровольців, з якими створили блокпост, а надалі – добровольче формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці, також був засновником ГО «ЦІЛЬ». У квітні 2023 року став на захист Батьківщини до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку фронту. 02024-05-066 травня 2024 Залишилися мама, дружина, син та сестри [27][28].
18058 Україна Демченко Ігор 27 років, м. Яворів. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі  [29]
18059 Україна Бухонко Богдан 26 років, Ворохта, Івано-Франківська область. Воював від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Служив інспектором прикордонної служби 2 категорії — водієм першої групи мінометів вогневого відділення Луганського прикордонного загону. 02024-05-066 травня 2024 Загинув від удару FPV-дрона поблизу села Піщане Харківської області [30]
18060 Україна Затворницький Василь

(«Боцман»)

26.06.1979, с. Поляна, Стрийського р-ну. Був сержантом, командиром стрілецького взводу військової частини А7077. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання біля села М’ясожарівка Луганської області. Похорон відбувся 9 травня 2024 [17][31]
18061 Україна Ахвердієв Станіслав
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
 29 років, м. Золочів Золочівського району. Був командиром відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини A7076. Був нагороджений медалями, серед яких є відзнака Президента України – Медаль «За військову службу Україні», нагрудний знак «Ветеран війни», медаль «Учасник АТО». 02024-05-066 травня 2024 Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на околиці населеного пункту Яструбине Сумської області [20].

7 травня[ред. | ред. код]

18085 Україна Машлай Олександр

(«Гот»)

40 років, с. Гоща, Рівненська область. Мешкав в Луцьку. Пластун та активіст МНК. Один з творців Національного Альянсу у 2005 році. У 2005 їздив в Білорусь допомагати повалити режим Лукашенка. Співорганізатор фестивалю “Бандерштат”. Військовослужбовець 25-го ОШБ 47 ОМБр “Маґура”, де займався забезпеченням звʼязку. Журналіст, колишній головний редактор видання Правий Поступ. Брав участь у наступі під Роботино влітку, з жовтня 2023 без ротації тримав Авдіївський коксохім. 02024-05-077 травня 2024 Загинув 7 травня поблизу селища Желанне, Очеретинської селищної громади Покровського р-ну Донецької області під час виконання бойового завдання. Залишилося двоє синів [32][33][34][35]
18086 Україна Паращук Роман 21.09.1983, м. Стрий. Стрілець стрілецького відділення військової частини. Навчався у Стрийській школі №6 та в училищі №16. До війни працював на «Цинковні». Приступив до служби наприкінці листопада 2023 року. 02024-05-077 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [17][36]
18087 Україна Сотник Антон
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
 12.08.1981, м. Львів. Навчався у колишній Спеціалізованій школі №53 м. Львова. Впродовж 2014-2018 років проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції на посаді навідника-оператора механізованої роти механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. За самовіддані дії під час оборони держави був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до ЗСУ та захищав Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Попри отримане у Бахмутському районі поранення, після лікування повернувся на фронт до побратимів. У квітні 2023 року у боротьбі із загарбником отримав друге поранення. 02024-05-077 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня. Залишилися мама, дружина, син, брат, свекруха та швагро. [10].

8 травня[ред. | ред. код]

18105 Україна Зелений Денис Працював менеджером в мережі кондитерських Honey. Офіцер секції оперативного планування батальйону “Хорив” бригади Нацгвардії “Буревій”. Автор найвідомішого фото Серебрянського лісництва на заході сонця. 02024-05-088 травня 2024 [37]
18106 Україна Лебяк Віталій 03.09.1979, с. Волошиново Львівської області. Навчався у місцевій загальноосвітній середній школі. Згодом вступив до Державного навчального закладу «Новояворівське вище професійне училище». Після завершення навчання проходив військову службу у Борисполі. Працював у торгівельній сфері. Свого часу захоплювався рибальством і мисливством. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив незалежність та суверенітет держави у складі військової частини А4599. Виконував бойові завдання на території Донецької області. 02024-05-088 травня 2024 Поховання відбулося 11 травня[10].

9 травня[ред. | ред. код]

18135 Україна Яброцький Василь 10.01.1981, с. Боберка Львівської області. Навчався у Боберківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу у місті Самбір. Входив до складу миротворчого контингенту в Лівані. Після повернення працював спершу у Державній службі охорони при МВС України, згодом – у Державній автомобільній інспекції. За станом здоров’я був змушений достроково вийти на пенсію. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави від окупантів до складу 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України. Впродовж певного періоду виконував завдання на території Харківської області. 02024-05-099 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня. Залишилися батьки, дружина, двоє дітей, три сестри та брат. [10].
18136 Україна Васьків Андрій 9.08.1976, м. Львів. Навчався у Ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі залізничного транспорту. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах військ зв’язку. Працював у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Львівська залізниця». У вільний час захоплювався рибальством і футболом. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання спершу на Київщині, а згодом – на Донеччині у складі 53-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. 02024-05-099 травня 2024 Похорон відбувся 17 травня 2024. Залишилися дружина, син, брат, теща, багаточисельна родина [38]
18137 Україна Хмілевський Назар 21.05.1992, м. Ківерці Волинської області. Навчався у Ківерцівській школі №4, згодом вступив до Волинського обласного ліцею. У 2015 році закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Після завершення навчання працював лікарем-інфекціоністом, до війни проводив діагностику та консультації у мобільній оптиці. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у «гарячих точках» Донеччини у складі 53-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Захищав м. Бахмут, за що був нагороджений медаллю «Незламним Героям російсько-української війни». 02024-05-099 травня 2024 Загинув, евакуйовуючи поранених побратимів. Похорон відбувся 17 травня 2024. Залишилися мама, дружина, дві доньки та двоюрідні брати і сестри [38]

10 травня[ред. | ред. код]

18155 Україна Кунь Віталій 24 роки, с.Сапіжанка. 02024-05-1010 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку [39]
18156 Україна Бородін Іван Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 11 лютого 1993, с. Джулинка Вінницької області. Там провів дитинство і юність. Після закінчення 9 класу навчався в Ужгородському комерційному технікумі. У 2011 році проходив строкову службу у Львівському 80-му аеромобільному десантному полку. Після армії здобув вищу освіту у КНТЕУ, працював у сфері торгівлі, де мав багато хороших знайомих та колег. За зразкове виконання бойових завдань був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02024-05-1010 травня 2024 Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [40]
18157 Україна Кущик Віктор Вікторович («Азіат»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 11 січня 1993, м. Нетішин Хмельницької області. Піс­ля за­кін­чення 1-ої не­ті­шинсь­кої шко­ли нав­чався в Се­вас­то­поль­сько­му суд­но­бу­ді­вель­но­му учи­ли­щі, про­хо­див стро­ко­ву служ­бу в ла­вах НГУ. У 2014 році став на захист Батьківщини. Після повномасштабного вторгнення, доросліший та досвідченіший, він знову повернувся до лав ЗСУ та продовжив обороняти країну. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів, відзнакою Президента України та бригадною відзнакою «Срібний Едельвейс». 02024-05-1010 травня 2024 Залишилися батьки, дружина Олександра та донька Діана. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [40][41]
18158 Україна Лисак Андрій 21.11.1980, м. Львів. Навчався у Ліцеї №38 Львівської міської ради. Здобув вищу економічну освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Протягом 1998-2000 років проходив військову службу у складі Окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення 1-ї дивізії Національної гвардії України. Повернувшись, займався підприємництвом у сфері будівництва та дизайну. Із початком повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав територіальної оборони. У березні 2022 року став на захист держави до складу 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися батьки, дружина, троє дітей та брат [42]
18159 Україна Кулай Сергій 18.09.1979, м. Львів. Навчався у Ліцеї №45 Львівської міської ради. Здобув освіту у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв». Після завершення навчання проходив службу в Одесі у лавах внутрішніх військ. У мирний час займався бальними танцями, виступав у складі танцювального колективу «Естет». Впродовж останнього періоду працював у Національному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави до складу 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. Боровся із окупантами на Луганщині та Донеччині. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024 [42]
18160 Україна Щупак Тарас 1.07.1974, м. Львів. Навчався у Ліцеї №46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув освіту на фізико-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час обіймав різноманітні посади, впродовж останнього періоду працював на місцевій металобазі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За героїчні дії при обороні держави був нагороджений численними відзнаками. Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися дружина, діти і брат [43].

11 травня[ред. | ред. код]

18175 Україна Булей Вадим 26.03.1970, м. Львів. Навчався у Ліцеї №17 Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Львівський політехнічний інститут). Проходив строкову військову службу у лавах артилеристів. До 2001 року працював у Личаківському районному центрі зайнятості м. Львова, згодом обіймав посаду менеджера з продажу будівельних матеріалів на одному із місцевих підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 710-ї бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту. 02024-05-1111 травня 2024 Похорон відбувся 14 травня у Львові. Залишилися дружина і троє доньок [27][28]
18176 Україна Мисюра Роман 55 років, м. Калуш. Вступив до лав ЗСУ у квітні 2023 року. На фронті служив гранатометником взводу оперативного призначення одного з військових формувань. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув 11 травня 2024 року на Запорізькому напрямку [44]
18177 Україна Мізик Андрій м. Борислав. Навчався у ЗЗСО №4, згодом – у Дрогобицькому професійно-технічному ліцеї на автослюсаря. Працював в охороні НГВУ «Бориславнафтогаз». Захищав Україну з листопада 2023 року у складі прикордонних військ. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув на Харківщині, неподалік населеного пункту Тихе [45].
18178 Україна Касьян Сергій 17.12.1997, с. Дуліби. Солдат, воював у десантній роті. 02024-05-1111 травня 2024 [46]
18179 Україна Лукащук Даниїл
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 8.10.1997, м. Львів. Навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї-інтернаті при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Згодом вступив до механіко-математичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Також закінчив Львівську художню школу імені Олекси Новаківського. Після завершення навчання працював системним адміністратором у низці підприємств міста Львова. Був затятим фанатом футбольного клубу «Карпати». Наприкінці лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав ЗСУ. Із 2023 року виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на східному напрямку у складі 420-го стрілецького батальйону. Згодом боровся із окупантами у лавах 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ. За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест». 02024-05-1111 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися дві бабусі, батьки, двоє братів та кохана дівчина [42]

12 травня[ред. | ред. код]

18195 Україна Полагнюк Василь Васильович 28.12.1990, с. Текуча. Військовослужбовець першої президентської бригади ім. Петра Дорошенка - командир роти оперативного призначення, майор 02024-05-1212 травня 2024 Виконуючи бойове завдання в Серебрянському лісі отримав поранення 7 травня 2024 внаслідок якого помер 02024-05-1212 травня 2024 [47]
18196 Україна Юзьків Андрій Сергійович 23 роки, м. Болехів. Став на захист України 21 квітня 2023 року. Служив у зенітно-артилерійському взводі мотопіхотного батальйону 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув у селі Велика Гомільша Чугуївського району Харківської області [48][11].
18197 Україна Cюртик Олег м. Івано-Франківськ. У цивільному житті працював лікарем-фтизіатром, а з 2017 року бойовим медиком в АТО. Від початку повномасштабної війни перебував на передовій, на різних гарячих напрямках рятував життя. Бойовий медик 128 окремої гірсько-штурмової бригади. 02024-05-1212 травня 2024 [11]
18198 Україна Крутий Віталій Був мобілізований у грудні 2023 перебуваючи з робочим візитом у Львові. Директор Менського краєзнавчого музею імені Володимира Покотила (Чернігівська область), експерт з культурної спадщини, громадський діяч 02024-05-1212 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Металівка Харківської області під час виконання бойового завдання [49][50].
18199 Україна Фученко Павло 16.11.1981, м. Тисмениця. Навчався у Тисменицькій школі. У червні 2022 року пішов захищати нашу державу. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.[51]

13 травня[ред. | ред. код]

18205 Україна Дейна Даниїл Олександрович

(«Бармен»)

29 жовтня 1999. Брат Даниїла також служить в ЗСУ. 02024-05-1313 травня 2024 Загинув від артилерійського обстрілу при важкій обороні міста Часів Яр

14 травня[ред. | ред. код]

18225 Україна Кучерявенко Олександр

(«Кузьма»)

21 рік. Працював на передовій у лавах медичний батальйон «Госпітальєри» та зовсім нещодавно мобілізувався до Сил оборони. 02024-05-1414 травня 2024 Загинув надаючи допомогу пораненим [52]
18226 Україна Цибульський Олександр

(«Циба»)

Випускник Чернівецької гімназії №9 (колишньої школи №3). лужив у військовій частині А7187. Мав звання молодшого лейтенанта. 02024-05-1414 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024 на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців.[53][54][55]

15 травня[ред. | ред. код]

18260 Україна Заліпа Микола Іванович 1995, с. Комарове Ратнівської громади. Брат Миколи — Павло загинув 1 грудня 2023 [56] 02024-05-1515 травня 2024 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу [57].

16 травня[ред. | ред. код]

18280 Україна 02024-05-1616 травня 2024

17 травня[ред. | ред. код]

18300 Україна Василюк Денис Олександрович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
 31 рік, м. Миргород, Полтавська область. Підполковник, начальник штабу – перший заступник командира авіаційної ескадрильї 831-ї бригади тактичної авіації. Учасник російсько-української війни, від початку російського пповномасштабного вторгнення в Україну здійснив десятки бойових вильотів[58]. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на фронті[59].

18 травня[ред. | ред. код]

18320 Україна 02024-05-1818 травня 2024

19 травня[ред. | ред. код]

18340 Україна 02024-05-1919 травня 2024

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Орестом Климовичем та Степаном Мишковським.
  3. ↑ а б На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Гордій та Михайло Половський.
  4. ↑ На Харківському напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Сергій Калиновський.
  5. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Віктором Дудником.
  6. ↑ а б в г д 7 травня на Львівщині прощаються із вісьмома військовими.
  7. ↑ У вівторок Львівщина попрощається з капітаном Андрієм Сидором.
  8. ↑ На війні загинула Героїня зі Львівщини.
  9. ↑ На Львівщині відбудеться прощання з Героєм Олександром Луковцем.
  10. ↑ а б в г Завтра Львів попрощається із чотирма захисниками України.
  11. ↑ а б в На фронті загинули прикарпатці Василь Ткач, Андрій Юзьків і Олег Сютрик.
  12. ↑ “Одне з найкращих уособлень нашого народу”: у бою загинув програміст Володимир Іващенко “Воха”, головний сержант із 4-ї бригади НГУ.
  13. ↑ На Донецькому напрямку загинув боєць "десятки" з Івано-Франківщини Тарас Русаль.
  14. ↑ 8 травня на Львівщині поховають двох військових.
  15. ↑ В Київі простяться з загиблим бердянцем Андрієм Левашовим.
  16. ↑ На фронті загинув 23-річний бердянець Андрій Левашов.
  17. ↑ а б в г 9 травня на Львівщині поховають шістьох військових.
  18. ↑ Загинув військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО Роман Дребот.
  19. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Тарасом Решетівським.
  20. ↑ а б Сьогодні Львівщина прощається із вісьмома захисниками.
  21. ↑ На Авдіївському напрямку загинув 44-річний доброволець "Госпітальєрів" Сергій Казнадій.
  22. ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених з російського полону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  23. ↑ Один з наймолодших захисників "Азовсталі": загинув 21-річний Назарій "Грінка" Гринцевич.
  24. ↑ Навіки 21. На фронті загинув один із наймолодших оборонців Азовсталі Назарій Гринцевич. unian.ua. УНІАН. 7 травня 2024. Процитовано 7 травня 2024.
  25. ↑ У боях за Серебрянське лісництво загинув Андрій Плитус. Рік тому він вийшов з полону після боїв за “Азовсталь”.
  26. ↑ Загинув через рік після повернення з полону. На Луганщині поліг спецпризначенець із Франківщини Андрій Плитус.
  27. ↑ а б Завтра Львівська громада попрощається із захисниками Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим.
  28. ↑ а б У вівторок Львів попрощається з Героями Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим.
  29. ↑ 27-річний яворівчанин з бригади «Азов» загинув у бою з росіянами на Донеччині.
  30. ↑ На Харківщині загинув прикордонник з Івано-Франківщини Богдан Бухонко.
  31. ↑ У Великодній понеділок на війні загинув Герой зі Львівщини Василь Затворницький.
  32. ↑ На війні загинув журналіст Олександр Машлай
  33. ↑ На війні з росіянами загинув співорганізатор фестивалю “Бандерштат” Олександр Машлай.
  34. ↑ На фронті загинув журналіст та воїн Олександр Машлай.
  35. ↑ НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ ВІЙСЬКОВИЙ ТА КОЛИШНІЙ МЕДІЙНИК ОЛЕКСАНДР МАШЛАЙ.
  36. ↑ На Львівщину прилетіла чорна звістка про загибель військовослужбовця Романа Паращука.
  37. ↑ На фронті загинув автор найвідомішого фото Серебрянського лісу на заході сонця Денис Зелений.
  38. ↑ а б Завтра Львів попрощається із захисниками Назаром Хмілевським та Андрієм Васьківим.
  39. ↑ На війні загинув 24-річний Герой зі Львівщини Віталій Кунь.
  40. ↑ а б В Ужгороді попрощалися з полеглими Героями Іваном Бородіним та Віктором Кущиком (ФОТО).
  41. ↑ На війні загинув розвідник родом із Шепетівщини з позивним «Азіат».
  42. ↑ а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Лисаком, Сергієм Кулаєм, Даниїлом Лукащуком.
  43. ↑ Сьогодні Львів прощається із чотирма воїнами.
  44. ↑ На Запоріжжі поліг гранатометник з Івано-Франківщини Роман Мисюра.
  45. ↑ На Харківщині загинув захисник з Львівщини.
  46. ↑ Друга трагічна звістка в громаді за два дні: на Донеччині загинув молодий Герой з Волині Сергій Касьян.
  47. ↑ Внаслідок поранень на Луганщині помер майор Василь Полагнюк із Франківщини.
  48. ↑ На Харківському напрямку загинув 23-річний військовий з Франківщини Андрій Юзьків.
  49. ↑ На фронті загинув директор Менського краєзнавчого музею на Чернігівщині: його мобілізували у Львові.
  50. ↑ На Харківщині загинув директор Менського краєзнавчого музею Віталій Крутий.
  51. ↑ На Луганщині загинув прикарпатець Павло Фученко.
  52. ↑ Загинув, рятуючи інших: на фронті поліг 21-річний бойовий медик Олександр Кучерявенко “Кузьма”.
  53. ↑ Невимовна втрата: у бою загинув захисник із Чернівців Олександр Цибульський.
  54. ↑ У Чернівцях прощаються з військовим Цибульським.
  55. ↑ "Не шукав відмазки і не втікав через Тису": друзі - про загиблого бійця з Чернівців Олександра Цибульського.
  56. ↑ Навіки 22: під час бойових завдань загинув солдат із Волині Павло Заліпа.
  57. ↑ Пів року тому на війні поліг молодший брат: повідомили про загибель Героя з Волині Миколи Заліпи.
  58. ↑ Безстрашний та незламний. 18.05.2024
  59. ↑ Безстрашний і незламний: на фронті загинув льотчик Денис Василюк. 18.05.2024, 18:57

Посилання[ред. | ред. код]

2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втрати_силових_структур_внаслідок_російського_вторгнення_в_Україну_(травень_2024)&oldid=42611711