Викопні ґрунти в дністровських терасах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Викопні ґрунти в дністровських терасах
47°05′33″ пн. ш. 29°08′09″ сх. д. / 47.0927160000277780° пн. ш. 29.136085000027780012° сх. д. / 47.0927160000277780; 29.136085000027780012Координати: 47°05′33″ пн. ш. 29°08′09″ сх. д. / 47.0927160000277780° пн. ш. 29.136085000027780012° сх. д. / 47.0927160000277780; 29.136085000027780012
Країна  Молдова
Розташування Кріуленський район
Площа 44 га
Статус: геологічна та палеонтологічна пам'ятка природи в Молдовіd[1]
Викопні ґрунти в дністровських терасах. Карта розташування: Молдова
Викопні ґрунти в дністровських терасах
Викопні ґрунти в дністровських терасах (Молдова)
Мапа

CMNS: Викопні ґрунти в дністровських терасах у Вікісховищі

Викопні ґрунти на дністровських терасах біля села Мелеєшть (молд./рум. Solurile fosile pe terasele nistrene de lângă satul Mălăiești), або просто викопні ґрунти з Мелеєшть (молд./рум. Solurile fosile de la Mălăiești), є геологічною або палеонтологічною пам'яткою природи в Кріуленському районі Молдови. Розташовані на південний схід від села Мелеєшть. Займають площу 44 га,[2] або 42 га за деякими пізнішими оцінками.[3] Пам'ятка перебуває у віданні Кишинівського державного лісогосподарського підприємства.[3]

Опис[ред. | ред. код]

Заповідна територія являє собою зсув, який розвинувся вздовж течії Дністра і пов'язаний з розломом Вадул-луй-Воде. На схилі головного карнизу – відслонення плейстоценової тераси Дністра, де спостерігаються шари викопного ґрунту. [3]

Статус захисту[ред. | ред. код]

Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 13.03.1962 № 111 об'єкт взято під охорону держави, а охоронний статус підтверджено Постановою Ради Міністрів Молдавської РСР від 8 січня 1975 № 5 та Законом від 25 лютого 1998 № 1538 про фонд природних територій, що охороняються державою. Землевласником пам’ятки природи на момент публікації Закону 1998 року було Кишинівське державне лісове господарство (лісовий обхід Вадул-луй-Воде, Мелеєшть, ділянка 13, підділянка 6),[2] яке тим часом було реорганізовано в Держлісгосп Кишинева.[3]

Заповідна територія становить інтерес для вивчення терас річки Дністер та викопних ґрунтів плейстоцену. Має високу ландшафтну цінність. Спостерігається зсув.[3]

Станом на 2016 рік природна зона не має інформаційного щита. Територія ризикує бути вилученою зі списку заповідних територій Республіки Молдова.[3]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Postolache, Gheorghe; David, Anatolie; Pascari, Viorica; Nicora, Igor (2016). Ariile protejate din Moldova. Т. Vol. 1: Monumente ale naturii: geologice, paleontologice, hidrologice, pedologice. Știința. с. 74. ISBN 978-9975-85-058-2.

Примітки[ред. | ред. код]