Бієктивне доведення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бієкти́вне дове́дення — це техніка доведення, за якої знаходиться бієктивна функція f : AB між двома скінченними множинами A і B або бієктивна функція, що зберігає розмір, між двома комбінаторними класами[en], чим доводиться однаковість числа елементів, |A| = |B|. Ця техніка корисна, коли ми хочемо знати розмір A, але не можемо знайти прямого способу підрахунку елементів множини. У цьому випадку встановлення бієкції між A і деякою множиною B розв'язує задачу, якщо число елементів множини B обчислити простіше. Інша корисна властивість цієї техніки — природа бієкції сама по собі часто дає важливу інформацію про кожну з двох множин.

Базові приклади[ред. | ред. код]

Доведення симетрії біномних коефіцієнтів[ред. | ред. код]

Симетрія біномних коефіцієнтів стверджує, що

Це означає, що є рівно стільки комбінацій k елементів із множини, що містить n елементів, як і комбінацій n − k елементів.

Бієктивне доведення[ред. | ред. код]

Зауважимо, що дві величини, для яких ми доводимо рівність, підраховують кількість підмножин розміру k і n − k відповідно будь-якої n-елементної множини S. Існує проста бієкція між двома сімействами Fk та Fn − k підмножин S — вона пов'язує кожну k-елементну підмножину з її доповненням, яке містить рівно n − k елементів множини S. Оскільки Fk та Fn − k мають однакову кількість елементів, відповідні біномні коефіцієнти мають бути рівними.

Рекурентне відношення трикутника Паскаля[ред. | ред. код]

для

Бієктивне доведення[ред. | ред. код]

Доведення. Підрахуємо число способів вибрати k елементів із n-елементної множини. Знову, за визначенням, ліва частина рівності дорівнює числу способів вибору k елементів із n. Оскільки 1 ≤ kn − 1, можна фіксувати елемент e з n-елементної множини, так що підмножина, що залишилася, не порожня. Для кожної k-елементної множини, якщо e вибрано, існує

способів вибору решти k − 1 елементів серед n − 1 можливостей. В іншому випадку є

способів вибору решти k елементів серед n − 1 можливостей, що залишилися. Тоді є

способів вибору k елементів.

Інші приклади[ред. | ред. код]

Задачі, що дозволяють комбінаторне доведення, не обмежені біноміальними коефіцієнтами. У міру зростання складності задачі комбінаторне доведення стає дедалі витонченішим. Техніка бієктивного доведення корисна в галузях дискретної математики, таких як комбінаторика, теорія графів та теорія чисел.

Класичні приклади бієктивних доведень у комбінаториці:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]