Банк розвитку
Банк розвитку |
Банк розвитку (фінансова компанія розвитку, DFC) — фінансова установа, яка забезпечує венчурний капітал для проектів економічного розвитку на некомерційній основі.
Банки розвитку, зазвичай, створюються урядами, міжнародними організаціями чи благодійними установами. Вони існують надання коштів у значні проекти, які б змогли отримати фінансування від комерційних кредиторів. Уряди часто використовують банки розвитку, щоб здійснювати підтримку проектів, спрямованих на вирішення економічних, екологічних, соціальних і політичних питань у себе в країні або в третіх країнах (як правило, що розвиваються). Банки розвитку зазвичай підтримуються розвиненими державами.
До складу банку розвитку можуть входити міжнародні та національні фінансові інститути, багатосторонні банки розвитку, інститути мікрокредитування та револьверні фінансові фонди.
Сучасне становище[ред. | ред. код]
Станом на 2005 сукупні зобов'язання (у вигляді кредитів, акцій, гарантій та боргових цінних паперів) основних регіональних, багатосторонніх та двосторонніх УФД склали 45 млрд. дол. США (21,3 млрд. з яких були спрямовані на підтримку приватного сектору)[1].
Відомі банки розвитку[ред. | ред. код]
Міжнародні[ред. | ред. код]
- Міжнародний банк реконструкції та розвитку
- Міжамериканський банк розвитку
- Євразійський банк розвитку
- Азійський банк розвитку
- Новий банк розвитку БРІКС
Національні[ред. | ред. код]
- Банк розвитку Республіки Білорусь
- Банк розвитку Казахстану
- Банк ділового розвитку Канади
- Китайський банк розвитку
Раніше називалися банками розвитку[ред. | ред. код]
- ВЕБ.РФ — раніше називався «Банк розвитку та зовнішньоекономічної діяльності»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dirk Willem te Velde and Michael Warner. The use of subsidies by Development Finance Institutions in the infrastructure sector (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 21 листопада 2019.