Архіпелаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архіпелаг
Зображення
CMNS: Архіпелаг у Вікісховищі
Південні Шетландські острови — група антарктичних островів.
Архіпелаг Кергелен — один великий острів і багато невеликих.
Нова Земля — два великих острови й декілька невеликих.

Архіпела́г — група островів, що лежать на невеликій віддалі один від одного й об'єднуються в одне ціле.

Походження терміна

[ред. | ред. код]

Слово «архіпелаг» походить від грецьких слів ἄρχι (archi) головний, старший  та  πέλαγος (pelagos) море[1].

Існують відомості, що в XIII столітті венеційці Архіпелагом (італ. Arcipelago) називали саме Егейське море.

Для Егейського моря періоду грецької колонізації може бути беззаперечним вислів давньогрецького мислителя Платона про греків, що жили навколо моря «як жаби навколо ставка», острови ж, що належали до цього моря були Грецькими. Поступово вже саме до островів, що належать до акваторії Егейського моря почала застосуватись назва «Архіпелаг» (грец. Αρχιπέλαγος). Згодом цю назву почали використовувати для будь якої групи островів, розташованих близько один до одного.

За походженням виділяють архіпелаги материкові (наприклад, Нова Земля), коралові (Маршалові острови) і вулканічні (Гавайські острови)[2]; група морських островів, що лежать близько один від одного[3].

Цоколь архіпелагу — підняття дна, на якому розташовані підводні основи островів, що утворюють архіпелаг — групу островів, що лежать на невеликій відстані один від одного, мають найчастіше однакове походження і схожу геологічну будову.

Список найбільших архіпелагів

[ред. | ред. код]

Архіпелаги України

[ред. | ред. код]

Лебедині острови

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Словник іншомовних слів / [за ред. О. С. Мельничука]. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — 775 с.
  2. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К. ; Ірпінь: Перун, 2003. — 1440 с.

Посилання

[ред. | ред. код]