Апостолес
Апостолес Apóstoles | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
![]() | |||||
Розташування у провінції Місьйонес | |||||
Основні дані | |||||
27°54′51″ пд. ш. 55°45′18″ зх. д. / 27.91417° пд. ш. 55.75500° зх. д.Координати: 27°54′51″ пд. ш. 55°45′18″ зх. д. / 27.91417° пд. ш. 55.75500° зх. д. | |||||
Країна |
![]() | ||||
Регіон |
![]() | ||||
Столиця для | Апостолес[d] (департамент Аргентини) | ||||
Засновано | 1652 | ||||
Перша згадка | 1663 | ||||
Площа | 316 км² | ||||
Населення | 42 457 осіб (перепис 2010 р.) | ||||
· густота | 70,87 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 151 м | ||||
Міста-побратими | Тернопіль (8 травня 2018) | ||||
Телефонний код | (+54) 3758 | ||||
Часовий пояс | UTC-3 | ||||
GeoNames | 3436311 | ||||
Поштові індекси | 3350 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса | Juan de San Martín, 70 | ||||
Мер міста | Хосе Рамон Кура | ||||
Вебсайт | apostoles.gov.ar | ||||
Мапа | |||||
![]() | |||||
| |||||
| |||||
![]() |
Апо́столес (ісп. Apóstoles — Апостоли) — місто, найстаріше українське поселення у провінції Місьйонес у північний Аргентині. Населення 42 457 осіб (перепис 2010). Центр департаменту Апостолес, до якого також входить ще одне українське поселення Азара.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e3/Municipio_Ap%C3%B3stoles_en_departamento_Ap%C3%B3stoles.png/200px-Municipio_Ap%C3%B3stoles_en_departamento_Ap%C3%B3stoles.png)
1638 року до місцевості, де зараз знаходиться Апостолес, було перенесено єзуїтське поселення Натівідад (ісп. Natividad — Різдво), яке раніше розташовувалося на території Ріу-Гранді-ду-Сул. Нова місія отримала ім'я апостолів Петра та Павла. Від цього й утворилась сучасна назва.
Перші згадки про Апостолес зустрічаються 1663 року. Однак пізніше, 1767 року іспанський король відкликав єзуїтський чин до Іспанії, а ці землі спустошились, їх поглинули джунглі.
2 червня 1817 року поблизу Апостолеса відбулася битва між військами Андреса Гвасурарі і бразильськими бандейрантами. Бандейранти були розбиті, але 1825 року вони повернулися і знищили місто.
Перші українські переселенці (12 родин — 69 осіб) разом з 74 польськими родинами 27 серпня 1897 прибули до Апостолеса[1]. На той час в Апостолесі проживало 297 осіб, більшість з яких займалася випасом худоби. Разом з хуторами населення не перевищувало 900 осіб. 1898 року було створено сільськогосподарську колонію і зведено першу церкву Апостолеса — храм Богородиці Ченстоховської. 1908 року було створено муніципальну раду. Упродовж 1897—1903 сюди прибуло 6 тисяч переселенців, переважно українців. Основний приплив емігрантів припадає на 1901—1903 рр.
28 листопада 1913 року було офіційно створено муніципалітет Апостолес.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b8/Apostoles_Argentina_Ukrainian.jpg/350px-Apostoles_Argentina_Ukrainian.jpg)
Кожній родині переселенців надавали 50 га землі (два наділи по 25 га кожний: один для випасу худоби, інший — для хліборобства), допомагали також худобою й харчами. 1909 року отець Я. Карп'як організував парафіяльну школу. 1910 засновано «Просвіту» (нині Аргентино-український клуб). 1922 збудовано в еклектичному стилі греко-католицьку церкву. У 1920-30-х рр. діяла театральна трупа під керівництвом отця Степана Вапровича. В Апостолесі є семінарія і монастир отців Василіян, при якому діє друкарня та школа сестер Василіянок. Від 1994 у середній школі офіційно викладають українську мову. Від 1997 діє український етнографічний музей. Є пам'ятник Т. Шевченкові.
Багато українських сімей займаються хліборобством, вирощують рис, кукурудзу, тютюн, чай, цукрову тростину, бавовну. Є серед українців промисловці, власники магазинів.
Відомими аргентинцями українського походження є співак Чанґо Спасюк та акордеоніст Руло Грабовецький.[2]
31 березня 2018 року у місті на перехресті вулиць України і Польщі було відкрито пам'ятник писанці. Автором української половини монументу став коломийський майстер Мирослав Ясинський[3].
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 2022 року 2022 року міська рада Апостолеса[4] засудила агресію і закликала до найшвидшого досягнення миру.
Головною галуззю економіки міста є вирощування, виробництво і продаж йерба мате. Апостолес навіть називають аргентинською столицею мате[5].
Також важливим джерелом доходу міста є інші галузі сільського господарства:
- скотарство
- розведення риби
- бджільництво
- овочівництво
- вирощування тютюну
- вирощування чаю
- вирощування маніоки
Також у Апостолесі присутні підприємства лісової промисловості.
Промисловість міста представлена переважно дробильнями і сушильнями для мате, рису і кукурудзи, сушильнями для чаю, холодокомбінатами і бійнями, кузнями і металообробними підприємствами, виробництвом шиферу, кераміки і цегли, дроту, автомобільних кузовів і сільськогосподарської техніки.
Згідно з даними перепису 2001 року населення Апостолеса становить 26 649 осіб, що на 44,42 % більше, ніж за минулим переписом 1991 року, коли місто мало 15 881 мешканця. За кількістю жителів Апостолес займає п'яте місце серед населених пунктів провінції Місьйонес.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/d7/Roxana_Andrea_Atamaniuk_-_Reina_Nacional_de_la_Yerba_Mate_1990.jpg/220px-Roxana_Andrea_Atamaniuk_-_Reina_Nacional_de_la_Yerba_Mate_1990.jpg)
За переписом 2010 року населення Апостолеса склало 42 457 мешканців[6].
Місто Апостолес відоме як один з найбільших виробників мате в Аргентині. Щороку у місті проводиться Міжнародний фестиваль мате (ісп. Fiesta Internacional de la Yerba Mate), під час якого відбуваються тематичні виставки галузі вирощування і обробки мате, мистецькі заходи тощо.
Також щороку в Апостолесі проводиться з'їзд мотоциклістів з усієї Аргентини і сусідніх країн.
Найвідомішими туристичними принадами Апостолеса є:
- Монумент першим колоністам (ісп. Monumento a los Primeros Colonos)
- Монумент Мате (ісп. Monumento del Mate)
- Церква Святих Петра та Павла (ісп. Iglesia de San Pedro y San Pablo)
- Історичний Музей і Архів Дієго де Альфаро (ісп. Museo y Archivo Histórico de Diego de Alfaro)
- Історичний Музей Хуан Шичовскі (ісп. Museo Histórico Juan Szychowski)
За межею міста знаходяться кемпінги, є кілька готелів у центрі, де також знаходяться бари, ресторани, магазини, дискотеки, казино.
Місто Апостолес має такі шляхи сполучення:
- провінційна автотраса № 1, яка сполучає його з містом Посадас на півночі і Азарою на півдні
- провінційна автотраса № 10, яка сполучає його з містом Консепсьйон-де-ла-Сьєрра на сході і Колонією Лібіг на заході
- провінційна автотраса № 202, яка поєдную його з містом Трес-Капонес
- провінційні автотраси № 201 і 3, які поєднують його з містом Серро-Асуль
Відстань від Апостолеса до великих міст (автошляхами)
| ||||
---|---|---|---|---|
Формоса ~ 536 км Асунсьйон ~ 688 км |
Посадас ~ 63 км | Пуерто-Ігуасу ~ 342 км | ||
Коррієнтес ~ 350 км Ресістенсія ~ 368 км |
![]() |
Флоріанополіс ~ 958 км | ||
![]() ![]() | ||||
![]() | ||||
Санта-Фе ~ 715 км Сальто ~ 521 км |
Азара ~ 20 км | Кажоейра-ду-Сул ~ 530 км |
- Kucy S., Nélida M. Apóstoles. Historias, memorias y culturas de un pueblo. Posadas, 1997;
- Українці в Аргентині. Київ, 1997-98. Видання 1, 2;
- Vasylyk M. Inmigración Ucrania en la República Argentina. Buenos Aires, 2000.
- М. Василик Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 616
- Муніципалітет Апостолеса [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.](ісп.)
- Фестиваль мате у Апостолесі(ісп.)
- Офіційна сторінка у Facebook [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.](ісп.)
- Офіційна сторінка муніципалітету у Facebook [Архівовано 13 липня 2019 у Wayback Machine.](ісп.)
- Фестиваль мате у Апостолесі. Офіційна сторінка Facebook [Архівовано 10 червня 2013 у Wayback Machine.](ісп.)
- Українська спільнота Апостолеса у Facebook(ісп.)(укр.)
- ↑ Сергій ЦІПКО. ІСТОРІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРО УКРАЇНЦІВ АРГЕНТИНИ. www.historians.in.ua. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Los 4 Ases - Apostoles Ciudad de las Flores - Video Clip. YouTube. RB sonidos. 6 жовтня 2013. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ В Аргентині відкрили пам'ятник українській писанці. Укрінформ. 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ http://www.rcucrania.com.ar/el-consejo-deliberante-de-apostoles-condeno-la-invasion-de-la-federacion-rusa-a-ucrania/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 грудня 2010.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
|