Ідеальна матриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ідеальна матриця — це m-by-n двійкова матриця, яка не має k x k підматриць K, що задовольняють таким умовам:[1]

  • k > 3
  • Суми елементів рядків та колонок K дорівнюють b, де b ≥ 2
  • Не існує жодного рядка (m − k) x k підматриці, яка утворена з рядків, що не були включені в K, із сумою елементів рядка, що більша за b.

Наступна матриця є прикладом підматриці K, де k = 5 і b = 2:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. D. M. Ryan, B. A. Foster, An Integer Programming Approach to Scheduling [Архівовано 8 березня 2012 у Wayback Machine.], p.274, University of Auckland, 1981.